Олександр Данильчук: «Ціна благополуччя Рівненщини – 46 мільярдів гривень»

Як почуває себе місцеве самоврядування в сучасних реаліях, скільки коштів потрібно для того, щоб вирішити усі проблеми територіальної громади, який бюджет слід очікувати у наступному році. Відповіді на ці та багато інших запитань шукайте в інтерв’ю голови Рівненської обласної ради Олександра Данильчука з нагоди Дня місцевого самоврядування.

– Олександре Юрійовичу, що, на Вашу думку, потрібно змінити в системі місцевого самоврядування, щоб ця інституція працювала ефективніше?

– – Якщо йти до того самоврядування, яке є в Європі, то нам однозначно треба продовжувати політреформу. Треба завершувати її другий етап, створювати виконкоми і т.п. Тоді буде одна влада, одна вертикаль, формування бюджетів знизу до верху. Ніякого самоврядування не буде, поки ми цього не досягнемо. Прохачі бігатимуть то до голови ради, то до голови облдержадміністрації, незалежно від того, хто на цих посадах працюватиме в майбутньому, і проситимуть дати грошей на те чи на інше.

– – Чи налагоджена в області співпраця між органами місцевого самоврядування різного рівня?

– – Звісно, що так. Робота у нас налагоджена дуже добре. Немає жодних проблем, незалежно від того, яку політичну силу представляє той чи інший голова ради, чи, взагалі, яким є її склад. Є ділове взаєморозуміння. За три з половиною роки ще ніяких проблем не було. Активно працює такий орган, як Координаційна рада при голові облради. Навіть ідучи у відпустку, голови райрад погоджують це зі мною, хоча насправді робити цього не повинні. Тут говорити про щось погане гріх. Є повний консенсус. Ви ж розумієте, що у радах вертикалі влади немає. Але особисто мені це в роботі не заважає. Я людина демократичних принципів, і тому не допускаю навіть у думці, що міг би чинити тиск, скажімо, на котрогось з голів райради чи міського голову. А ось коли при радах буде створено виконкоми, тоді по лінії виконавчої влади вже вибудується вертикаль.

– – Якщо проаналізувати рішення облради за останній рік, то які, на Вашу думку, були найбільш значущими?

– – Усі значущі. Інших просто немає. Усі вони прийняті на користь громади, на покращення рівня життя людей. Це і є основним завданням депутатського корпусу.

– – Незабаром формуватиметься бюджет області, який визначить фінансові перспективи нашого краю...

– – Ситуація є такою, що, очевидно, бюджет доведеться формувати на рівні нинішнього року, а цьогорічний бюджет у нас виконується. Перспективи залежатимуть від впливу кризи, від того, як швидко ми її подолаємо. Гадаю, що державного бюджету в цьому році ми не матимемо, а відтак не матимемо і обласного. Так що житимемо за старим, і видатки щомісяця складатимуть на рівні 1/12 від бюджету минулого року.

– – Які найболючіші проблеми територіальної громади області Ви виділили б?

– – Я про це говорю вже чотири роки: дороги, газифікація, медобслуговування. Було б неправильно казати, що, лише говорю. Щось потроху ми вирішуємо. Але вся справа в тому, що, за підрахунками спеціалістів, для вирішення соціальних проблем мешканців області потрібно 46 мільярдів гривень. Зрозуміло, що ми самотужки цього не вирішимо. І якщо вже бути геть відвертим, то із Києва таких грошей нам теж навряд чи колись дадуть. Але ж якщо місцеве самоврядування розвиватиметься так, як слід, і кошти залишатимуться в області, то думаю, що ситуація змінюватиметься кардинально і динамічно…

– – Чи варто змінити спосіб формування обласної ради, тобто знову повернутися до мажоритарної системи? Тим паче, що свого часу Вас обрали народним депутатом в одному з округів нашої області. Це значить, що досвід мажоритарника у Вас є.

– – Вибори треба проводити хоча б за відкритими списками. Бо за нинішньою системою за плечима однієї людини ховаються всі, і часто серед тих всіх стають депутатами не ті, що треба.

– – Наскільки ефективною є практика розгляду питань у постійних комісіях обласної ради? Бо інколи складається враження, що комісії мають одну думку, а фракції іншу, хоча і там, і там працюють одні і ті ж люди.

– – Постійні комісії рекомендують прийняти те чи інше рішення. Однак не всі рекомендації підтримуються фракціями. Такою є практика. Сесія приймає рішення, виходячи з реальних ситуацій. Бо депутати інколи собі нафантазують бозна-що, а коштів для втілення цих ідей немає. Тому вже в сесійній залі, або ж на президії, доводиться реально оцінювати ситуацію і голосувати так, як підказують реалії сьогодення.

– – Якщо ідея виконкомів при радах буде зреалізована, то чи зможе цей механізм одразу запрацювати ефективно?

– – Не будемо ходити далеко. Повернімося, наприклад, до досвіду колишнього Радянського Союзу. Виконкоми тоді працювали досить ефективно, щоправда, під керівництвом Компартії. Нині ж будуть працювати під керівництвом рад усіх рівнів. Усі знали, що робити, кого слухати, куди бігти. Ця система працює у всьому світі дуже ефективно. Єдина біда лише в тому, що ніхто не знає, коли остаточно це має відбутися. І все через те, що в нас немає послідовності у реформуванні системи влади.

– – Відомо, що існує проект Мінрегіонбуду щодо адміністративного поділу областей. Як Ви ставитеся до цього проекту?

– – Я не підтримую його, оскільки він розроблений чисто схематично без урахування думки сільських і селищних громад. Цьому має передувати велика робота, проведення відповідних слухань у громадах. Ініціативу треба було збирати з низів і до верхів. А вони це зробили навпаки і думають, що впіймали Бога за бороду. Мовляв, у цьому порятунок України. Упевнений, що це не так.

– – А ідею адміністративної реформи взагалі підтримуєте?

– – Безперечно. Сільські ради треба укрупнювати, але робити це так, щоб людям було зручно. Громади ставляться з пересторогою до адміністративної реформи в першу чергу через те, що бояться втратити свій статус, певні соціальні гарантії тощо. А цього не повинно бути.

– – Незабаром будуть вибори до місцевих рад. Наскільки, на Вашу думку, вони змінять склад обласної ради?

– – Думаю, що не надто змінять. Деякі фракції, можливо, і зникнуть, але в те, що з’являться нові, я вірю мало. Думаю, що збільшить свою частку БЮТ, але 51 відсотка все одно не матиме. Народ свою думку сформував, і всі соцопитування свідчать, що кардинальних змін не відбудеться. Не виключено, що парламентські і місцеві вибори пройдуть одночасно.

Користуючись нагодою, хочу привітати всіх працівників органів місцевого самоврядування, голів сільських, селищних і міських рад, депутатів різних рівнів із Днем місцевого самоврядування. Бажаю вам міцного здоров’я, щастя, добра, творчих сил та нових звершень на ниві зміцнення державності. Нехай цей святковий день додасть усім нам натхнення і наполегливості у справі подальшого розвитку територіальних громад, відродженню сіл і міст нашої області, зміцнення авторитету нашої держави в європейській спільноті і у всьому демократичному світі!•

Розмовляв Василь Бурченя, «Вісті Рівненщини»