Рівне:

Створення та просування сайтів

Дід Мороз – у подарунок

Культура 17-гру, 2009, 10:109 prov 1 602
Рівненська іграшкова фабрика залишається єдиною в Україні, де виготовляють сувенірних Дідів Морозів та Снігуроньок.
Діди Морози із довгою бородою, великим мішком, повним подарунків і палицею в руці, красуні-Снігуроньки із дрібно виплетеними світлими косами, знайомі з дитинства новорічні маски білочок, лисенят, зайчиків та вовчиків... Над усім цим “чаклують” нині майстрині фабрики. Ці казкові персонажі, без яких, здається, Нового Року не буває, невдовзі помандрують в Одесу, Харків, Київ, Запоріжжя, деякі й за кордон потраплять.
“Наш Дід Мороз – не закордонний Санта-Клаус у куцому кожусі із брязкальцями, який іноді ще й пританцьовує, а поважний чарівник у довгій шубі, з розкішною бородою. За океаном такого не знають, ” описує сувеніри Віктор Доманський, голова правління ЗАТ Фабрика “Рівненчанка”. На сьогодні підприємство – єдине в Україні, де випускають таку продукцію. Виготовляти ж сувенірних казкових персонажів у Рівному почали майже сім десятків років тому, ще з 40-их років. Виробничі цехи тоді розміщувалися у підвалах. Теперішні майстрині й досі пам’ятають, як у той період робили Дідів Морозів. Обличчя зі стружки, яку шпаклювали, ґрунтували й розмальовували, тулуб – із газет, а білосніжну шубу – із вати, просякнутої крохмалем. А щоб на комірі з’явилося “хутро”, його потрібно було спеціально виколювати. Після усієї цієї непростої процедури Дід Мороз мав сохнути протягом доби. А вже у 60-их роках у Дідів Морозів, яких виготовляли в Рівному, з’явилося пластмасове обличчя.
На фабриці й донині зберігаються тогочасні “експонати”. Стоять на полиці під склом у цеху, де працюють майстрині. Зараз там кипить робота. На довгому столі — дерев’яні каркаси, штучне хутро, темно-червоний велюр. З усього цього за допомогою ниток, голок і фантазії з’являється новорічний дідусь-чарівник, який приносить подарунки під ялинку. “На дерев’яний каркас одягаємо тулуб, видутий із пластмаси, тоді починаємо обшивати все це тканиною. У нас є декілька видів сувенірних Дідів Морозів. Найбільший із них – заввишки 45 сантиметрів. Усі вони й виглядають по-різному, проводить майстер-клас Марія Солома, начальник виробництва фабрики. – Однак найскладнішим елементом є оздоблення, адже червону шубу Діда Мороза потрібно прикрасити білим коміром із синтапону чи штучного хутра. Та й сам він повинен виглядати поважно. Для цього у майстринь існують свої секрети. Так, щоб біла борода новорічного чарівника виглядала розкішно, її попередньо мало не накручують на бігуді. Щоправда, тут у пригоді стає верстат. Трішки менше мороки зі Снігуронькою. Одягнувши її у блакитну шубку із велюру, майстрині виплітають для неї косу.
“Якось на фабрику завітав вже немолодий американець, професор із Ньйю-Йорка. Прийшов до нас як на екскурсію, — згадує Олександр Матковський, головний інженер фабрики. – Наші Діди Морози йому сподобалися, але здивуванню іноземця не було меж, коли він побачив Снігуроньку. Чоловік не знав, що в Діда Мороза є внучка. В результаті повернувшись додому, професор написав оповідання про Снігуроньку і розмістив в інтернеті, щоб якомога більше американців дізналися про внучку Санти. Ця книга потрапила і до нас. Натомість Декілька років підряд професор купував у нас сувенірних Снігуроньок.
Серед замовників бувають і представники діаспори, адже поважного новорічного чарівника із палицею в руці за кордоном не знайти, а танцюючий Санта-Клаус – не те. А ось рівненські магазини-супермаркети, як не дивно, рідко замовляють нашу продукцію. Сувенірні Діди Морози частіше з’являються на базарах.
Ще однією давньою традицією фабрики є новорічні маски. Раніше їх виготовляли із пап’є-маше. Тепер же використовують плюш чи хутро та бавовняну тканину. Склеюють усе це спеціальним розчином із борошна – і під прес, де висока температура. Працівники фабрики кажуть, коли таку маску лиш дістаєш звідти, вона пахне, як пиріжок.
Вміють на фабриці робити і Дідів Морозів-велетнів, заввишки 2 метри. Бували тут і такі замовлення. Тоді майстриням доводилося працювати за допомогою драбин.
Працівники із ностальгією згадують часи, коли сувенірну новорічну продукцію виготовляли сотнями тисяч. Теперішній об’єм роботи й важко порівняти з колишнім. Та попит на новорічну казку не зникне.
Тетяна КУШНІРУК,
Рівне.
Схожі новини
Сайт безкоштовних оголошень Сайт безкоштовних оголошень Пакети з логотипом

Соц. мережі
Вгору