При нирковій недостатності допоможе „штучна нирка”

Співрозмовник

— Існують певні хвороби (цукровий діабет, нефрити та інші), які призводять до незворотного ураження нирок, — розповідає завідуючий відділенням інтенсивної терапії екстракорпоральних методів детоксикації Рівненської обласної клінічної лікарні Віктор Мартинюк. – Раніше люди з таким діагнозом були приречені на смерть. Але наука та медицина не стоять на місці, і сьогодні таких хворих ми лікуємо шляхом замісної ниркової терапії, яку розділяють на три види – гемодіаліз, перитональний діаліз та пересадка нирки.

— Що являє собою кожен з цих видів?

— Гемодіаліз – це пересадження крові в організм хворого за допомогою спеціального апарату. При перитональному діалізі в живіт вставляється катетер, що вимиває з організму зайві шлаки. Ці два види терапії проводяться з використанням апарату „штучна нирка”. Пересадка нирки – це підсадження чужої нирки (взятої у батьків чи родичів з їх дозволу) в організм хворого. Незважаючи на те, що донорську нирку знайти не так легко, на сьогодні область має 12 людей з трансплантованою ниркою та одну жінку з пересадженою печінкою.

— Скільки ваших пацієнтів потребують регулярного підключення до апарату „штучна нирка”?

— Зараз таких людей в області 80. З них 72 чоловіки знаходяться на гемодіалізі, та 8 – на перитональному. Усі хворі, які користуються „штучною ниркою” з моменту її появи в обласній лікарні, – живі. Дехто з них не залишає приміщення лікарні, інші – приїздять до нас тричі на тиждень на підключення до апарату. Кров хворих сьогодні очищаємо за допомогою одразу 11 нових, сучасних апаратів „штучна нирка”.

— Який принцип дії цих апаратів?

— Кров проходить в організм людини через маленькі тонкі капіляри. У результаті цього з організму виводяться всі непотрібні речовини. Як я уже зазначив, усі „нирки” є сучасними, і можна розраховувати необхідні параметри – скільки саме шлаків та води необхідно вивести з організму.

— Пане Вікторе, скільки коштує утримання „штучних нирок” в належному стані?

— У розрахунку на одного хворого в рік на витратні матеріали ми витрачаємо близько 50 тисяч гривень. Уже понад вісім років фінансування проводиться винятково за бюджетні кошти, які виділяє обласна рада. Отож, проблем з закупівлею нового необхідного обладнання, а також медикаментів у нас немає.

Павло ДУТКО,
Рівне.