Голос дістався у спадок від мами

У хорошої людини усе гарне – і душа, і думки, і захоплення. Ці слова — про Любов Фролову, котра працює фармацевтом в аптеці ТзОВ “Рівнеліки”, що у Млинові, і має ліричну, тонку душу, в якій народжуються прекрасні поетичні рядки.
Уперше голос, що лунає, наче дзвіночок, почула кілька років тому під час проведення районного родинного свята. Тоді у виконанні пані Любові прозвучала її власна пісня “Донечка”. Згодом дивовижно мелодійний твір про Млинів увійшов до збірки “Тобі, мій рідний Млинове”, приуроченій до 8-ої річниці Дня місцевого самоврядування та до 500-річчя першої датованої згадки про Млинів. І ось нещодавно була приємно здивована, коли на виставці предметів декоративно-прикладного мистецтва побачила Любов Фролову, яка презентувала глядачам свої плетені вироби.
“У цієї жінки таки Божа іскра”, – подумала тоді. І не помилилася. Фармацевт за спеціальністю має неординарну творчу натуру – пише пісні, сама співає, в’яже, шиє, малює… Словом, ця мила, приємна, тендітна жінка розфарбовує сіру буденність яскравими барвами.
Те, що дівчина дуже талановита, помітили ще у школі. Люба була першою чи не у всьому. Вчителька української мови пророкувала їй велике майбутнє у педагогіці. Вона ж таємно мріяла про музичну і художню школи. Але тоді з її рідної Козирщини не так просто було добратися у районний центр. До того ж, батьки будували дім, їм потрібні були і гроші, і допомога дітей. У 1982 році після закінчення Бокіймівської тоді ще десятирічки дівчина поїхала в Житомир здобувати спеціальність фармацевта. Про вибір професії з того часу ніколи не пожалкувала, але й поезія щоразу розкривалася для неї то в ніжному пуп’янку квітки, то в таємничій зелені трави, солодко-терпкому ароматі кохання, материнській любові… І тоді з-під пера один за одним народжувалися рядки, які виливалися у пісні. Голос у Любові Фролової по-особливому жіночний, ніжний і мелодійний. Він дістався їй у спадок від мами Ганни, родина якої була дуже співучою. Сильний голос мав і дядько по батькові Ананій Торченюк, який, на жаль, уже відійшов за межу вічності. Коли свято збирало родину разом, без пісні не обходилося. Старший брат Любові Микола, наприклад, сам навчився грати на гітарі, на акордеоні, на баяні.
– Пісня, – зізналася моя співрозмовниця, – то супутниця усього батьківського і мого життя.
Чи не вона і допомагала у нелегких життєвих ситуаціях. Адже перше заміжжя не склалося. Після дев’яти років проживання на Житомирщині повернулася у рідний край. Тепер у пані Любові знову сім’я, турботи про сина-восьмикласника, бо старша донька Ірина вже доросла. Закінчивши Національний лінгвістичний університет, працює в українсько-французькій фірмі. І так, як мама кохається у поезії. Світом її захоплень є й іноземні мови, бухгалтерія. Обдаровані особистості завжди знаходять те, у чому можуть себе проявити. І життя навколо них — не буденне, а в кольорах радості та щирості.
Привітний жіночий характер притягує до неї людей. Свої пісні пані Люба дарує друзям, людям, з якими працює. Зокрема, коли колега Галина Крутяк повернулася зі Львова із зустрічі з однокурсниками, поетеса відразу ж написала пісню “Зустріч у Львові”. Ще одна колега — Наталя Аксютова — родом із Дубна. Після кількох Наталчиних розповідей у Любові народилася пісня про Дубно. Всього завершених уже є 14 пісень. Складніше з написанням музики. Тому, коли готувалася до районного родинного свята, з музичним супроводом допомагали викладач музичної школи Ярослав Савонюк та директор районного центру дозвілля Григорій Шумельчук.
Останні дванадцять років Любов Фролова живе у Млинові. Їй подобається це мальовниче містечко і обрана професія. Але, схоже, цьогорічне вересневе професійне свято на посаді фармацевта зустріла востаннє. Річ у тім, що в жінки почала прогресувати алергія. Як показало обстеження, це через лікарські препарати, з якими доводиться працювати щоденно. Аби зберегти здоров’я, лікарі порадили змінити роботу. Чим займатиметься надалі героїня цієї оповіді, поки що не відомо. Але те, що вона ще не раз порадує млинівчан своїм чарівним голосом і подивує неповторними виробами, немає сумнівів.
Галина Руденко,
Млинів.