bank-ua.com
Рівне:

Захисти мене, зелений друже

Таке життя 20-травня, 09:529 prov 825 0
Існували древні праслов’янські уявлення, пов’язані з оточуючим рослинним і тваринним світом. Згідно з віруванням наших пращурів, людина завжди була невід’ємною частиною природного середовища. Навіть її вік прирівнювався до певних пір року: дитинство – весна, молодість – літо, зрілість – осінь тощо. На жаль, відхід від духовних традицій призвів до відчуження особистості від природи.
Тим часом дерева, трави давали нашим предкам силу та міць не лише як ліки, але й і як джерело чистот природної енергії. Ми призабули одвічну життєву необхідність – насолоджуватись вранішніми росами (був у пращурів прекрасний звичай „умиватись Юрієвою росою”), скупатися під рясними дощами чи просто босоніж пройтись паркою землицею.
Можна тільки вітати відзначення українськими рідновірами 21 травня дня рослинного світу, що сприяє нашому енергообміну з лісовими друзями, допомагає повернутись до своїх правічних джерел: відновити зв’язок з природою як джерелом буття, що є часткою духовних традицій.
Народна ботаніка українців – багата. Лише рослин відомо понад 1000 видів; широкий загал був обізнаний з вегетаційним циклом більшості з них, їх фармакологічними та хімічними властивостями, здатністю до енергообміну. Особливою популярністю користувались такі дерева, як дуб, береза, тополя, верба, ялина, явір. Дуб, наприклад, шанували за довголіття, міцність, стійкість, його використовували у будівництві, виробництві побутових речей, лікуванні шлункових захворювань. А ще язичники майже всі обрядові дійства влаштовували біля дубів, вважаючи їх священними тотемами. Це дерево – потужнє джерело енергії. Особливо радо „йде” на контакт із чоловіками.
Звичні тополі на видноколі здалеку манять подорожніх літнього спекотного дня – під ними легко дихається, бо виділяють фітонциди, очищають повітря від бактерій, пилу. Недарма дерева садили біля помешкань, в місцях, де відбувались народні зібрання. Раніше вірили, ніби тополя допомагає хворим, зокрема „відбирає” горб.
Здавна верба, така невибаглива й швидкоростуча, використовувалась у будівництві, виготовленні багатьох побутових речей. Відомі лікувальні властивості верболозу; дерево також може допомогти вразливій особистості позбутись цього недоліку.
Щоб дерево передало свою силу, потрібно небагато. Насамперед слід знайти „свого” зеленого друга, від якого можна черпати силу та міць. Тут потрібно дослухатись до власних відчуттів, довіряти їм. Вибирати дерево ліпше в лісі, бо, за твердженням біоенергетиків, паркові насадження „засмічені” негативним довкіллям. Добре, коли ваш майбутній зелений лікар буде високим, міцним, прямим, без дупел, покручених гілок.
Намітивши обранця, прикладіть долоні до стовбура, прислухайтесь, „ваше” дерево чи ні. Шукайте, доки не відчуєте комфорт, спокій, рівновагу. Бажано чоловікам знатись із чоловічими деревами, а жінкам – з „жіночими”. Інформацію про стать знайдете в назвах: „чоловічими” є дуб, граб, ясен, каштан, явір, клен, горіх, а „жіночими”, відповідно, ялина, верба, смерека, сосна, береза, липа.
Цікаво дізнатись, як відбувається енергообмін. За свідченням рідновірів, для цього досить стати під гілками обраного дерева так, аби „замкнути” своєрідний енергетичний ланцюг: коріння – стовбур – крона – людина. Дивитись на стовбур, ні на що інше не відволікатись, а думати про силу, що міститься в зеленому другові, ритмічно й повільно дихати. Після кожного видиху позбуватиметесь внутрішньої втоми й слабкості. А через ноги (від коріння) і через голову (від крони) вливатиметься чиста енергія. Іноді такої сили, що в людини зупиняється годинник на руці.
А біоенергетики стверджують, що недужим слабким особам бажано спілкуватись із „своїм” зеленим лікарем хоча б раз на тиждень. Взимку найкраще стояти біля нього босим і в легкій одежині. Так чинили наші предки, черпаючи сили від дерева, сповідуючи органічне злиття з природою.
Можна зрозуміти радість відомо українського співака й педагога Дмитра Гнатюка від спілкування з природою. За своє життя митець посадив уже третій сад. Для артиста не має кращого, ніж відпочинок у селі (за 150 кілометрів від столиці), де має хату, садок, можливість черпати енергію та наснагу для творчості.
Комусь вельми хотілось, щоб „стирались” із пам’яті підростаючого покоління обрядові дійства, що полягали у живому спілкуванні особистості та природи. Тим часом з карти України зникло до трьох тисяч річок, багато озер та боліт, занапащено отрутохімікатами та непродуманим розорюванням майже два мільйони гектарів найкращих у світі чорноземів. А народна етнопедагогіка вчила змалку любити і берегти природу, це означало шляхетну повагу до нашого багатого рослинного та тваринного світу. Отож лише той, хто втамує спрагу з духовного джерела традицій, зможе на рівних спілкуватись із навколишнім світом, неодмінно оздоровиться, набереться сили, а відтак, зможе й далі топтати ряст у наш неспокійний і складний час.
Василь ЯНОШІ,
Рівне
Похожие новости
Оставить комментарий
Створення та просування сайтів Сайт безкоштовних оголошень Пакети з логотипом

Соц. мережі
Календар
«    Липень 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031 
Вгору