Без води — і ні сюди, і ні туди

Допоможе в цьому знання про різну потребу городини у воді, обумовлену глибиною проникнення коренів у грунт, їх здатністю брати з нього вологу, а також інтенсивністю її витрат на випаровування. Згідно з дослідженнями, з усієї води, яку поглинають корені рослин, засвоюється лише 0,15-0,20%, решта випаровується. Раціональне поливання може підвищувати цей показник.

Щодо відношення до вологості грунту овочеві культури умовно поділяють на чотири групи. До першої належать дуже вимогливі до підвищеної вологості: редиска, капуста, огірки, кабачки, патисони, баклажани, перець. Вони мають невелику кореневу систему і досить лапате листя. До другої — вимогливі до вологості: цибуля, часник, які характеризуються слаборозвиненою кореневою системою й невеликим листям. До третьої — помірно вимогливі: томати, морква, петрушка, селера, пастернак, буряки, картопля, ревінь, щавель, хрін, горох, квасоля. Ці культури мають добре розвинену кореневу систему, порівняно велике листя, здатність добре поглинати вологу з грунту й економно її витрачати. До четвертої зараховують кавуни, дині, кукурудзу, гарбузи, катран, які здатні добре брати вологу з нижніх шарів грунту й ощадливо її витрачати.

Зеленні листові овочі (салат, кріп, шпинат), а також редиску, цибулю на перо треба поливати невеликими порціями, але часто. Капуста й огірки потребують постійного зволоження не тільки грунту, а й повітря. Коренеплоди поливають рідше, але щедро. Однак, щоб волога всотувалася в грунт на повну глибину розміщення коренів, роблять це дозовано: протягом вегетаційного періоду достатньо 3-5 поливів по 20-30 л на 1 кв. м. Молоді рослини огірків поливають помірно, ті, що вже плодоносять, — рясно. До речі, слід зважити на те, що огірки погано переносять поливання під корінь, тому доцільніше поливати їх по борозенках, зроблених між рядками. І до, і після поливання, особливо на важких глинистих грунтах, треба мульчувати грунт, щоб уповільнити випаровування вологи. У дуже спекотну погоду на таких культурах, як огірки, кабачки, патисони, добрі результати дають освіжаючі поливання малими дозами (5-10 л на 1 кв. м).

Найпростіший і найзручніший спосіб визначення вологості грунту, а залежно від цього і термінів поливу, такий: з глибини шару, в якому розміщені корені, у кількох місцях беруть жменю землі і з неї ліплять кульку. Якщо кулька не формується, вологість приблизно 50-60%, отож, такий грунт треба негайно поливати. Кулька не формується, але на дотик волога — 70-75%, треба поливати; фільтрувальний папір від дотику до кульки зволожується, але грунт на дотик сирий — 80-85%, треба поливати через 2-4 дні. Коли при стискуванні кульки виступає вода — вологість 90-95%, поливати не треба.

Більшість городників віддає перевагу таким способам поливання: по борозенках, дощуванням, шланговому і з лійки. Глибина борозенок має бути 10-15 см. Замість розподільчої борозенки декотрі городники користуються прогресивним способом — виготовляють поліетиленові рукави на довжину або ширину ділянки. В рукаві прорізають невеличкі отвори для подачі води на відстані міжрядь. У кого є можливість користуватися подачею води з допомогою електронасоса або з великої ємкості, можна скористатися пристроєм — на зразок штанги з відрізків пластикових труб. У трубі через кожні 35 см просвердлити отвори для води, «забинтувати» їх смужками тканини, щоб вода не витікала струмками і не розмивала грунт. Штангу вкладають між рядками картоплі чи буряків, моркви, цибулі, часнику, з обох кінців її підключають гнучкими шлангами до насоса (або ж ємкості з водою). Після доброго зволоження міжряддя подачу води відключають і штангу переносять на наступні два рядки. Головне, поливання має бути рівномірним, тому трубу слід укладати горизонтально. Це не тільки зручний, а й вигідний спосіб: при крапельному зрошенні на городі немає зайвої вологості, багна, а тому менше проблем із хворобами рослин.

І ще одна порада. Якщо овочева грядка у вас невелика, то для її поливання можна скористатися поліетиленовими пляшками: заповнивши водою, встроміть їх горлечками в грунт поблизу рослин: вода повільно надходитиме з них до коренів. На жаль, на суглинках це не завжди вдається: горлечка пляшок забиваються грунтом, і вода через них не надходить.