Як прийняти спадщину?

В редакцію звернулася Олена М. із запитанням щодо порядку подання заяви про прийняття спадщини.
“Нещодавно померла моя мати, заповіту вона не залишила. Я звернулася у нотаріальну контору, щоб подати заяву про прийняття спадщини, а саме частини будинку і земельної ділянки, однак нотаріус повідомив, що оскільки нерухомість була у спільній сумісній власності моїх батьків, то я можу подати заяву про прийняття спадщини лише за згодою мого батька, який є також спадкоємцем та співвласником половини нерухомості. Чи дійсно це так?” - йшлося у листі.
Відповідає приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Андрій Тимощук:
- Відповідно до ст. 1268 Цивільного кодексу України ( далі – ЦК) спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1269 ЦК спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати у нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини.
Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Відповідно до п. 207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5 (далі – Інструкція), письмова заява про прийняття спадщини та відмову від неї подається спадкоємцем особисто до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.
Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або прибути особисто до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.
Справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою.
Не допускається прийняття заяв про прийняття спадщини, про відмову від неї або заяв про їх відкликання, складених від імені спадкоємців їх представниками, що діють на підставі довіреностей.
Неповнолітня особа має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника.
Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, за відсутності заяви від їх імені про відмову від спадщини.
Відповідно до п. 210 Інструкції свідоцтво про право на спадщину видається на підставі письмової заяви спадкоємців після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених ч. 2 ст. 1270, ст. 1276 ЦК, - не раніше зазначених у цих статтях строків.
Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена.
Таким чином, законодавством не встановлено обмежень, які б ставили в залежність законне право спадкоємця на подання заяви про прийняття спадщини та отримання спадщини від волі іншого спадкоємця, тому таке посилання нотаріуса не відповідає вимогам законодавства.