З кожним роком українці все більше платять за рахунками депутатів

Матеріальна допомога для депутатів і чиновників - за умов порожньої державної скарбниці такі витрати викликають лише здивування. А чому б депутатам нарешті не продемонструвати приклад і не розпочати заощаджувати із себе, пропонує “Німецька хвиля”.
Виплата матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі подвійної місячної заробітної плати, грошова допомога в розмірі 12 місячних посадових окладів при виході на пенсію – ось лише деякі з пільг, якими користуються українські народні обранці. Не забули й про “колишніх”: доки екс-депутат не влаштувався на іншу роботу, він отримує матеріальну допомогу в розмірі зарплатні з урахуванням усіх доплат та надбавок.
Правозахисник Едуард Багіров каже, що з кожним роком українці дедалі більше платять за рахунками депутатів. Він вважає аморальним отримувати надбавки й матеріальну допомогу, особливо у кризові часи. “З кожним роком коефіцієнт корисної дії колективної праці депутатів меншає. Якщо порівняти з депутатами Бундестагу, то українські депутати дуже мало працюють, але мають більше пільг. Вони повинні не тільки на словах, а й на справі довести, що люблять Україну й відмовитися від привілеїв”, - каже Багіров.
Українські депутати вже декілька разів намагалися самі собі урізати пільги й додаткові виплати, але згадували про це лише перед виборами. Нині про виборчі перегони вже забули, тому й про скорочення пільг більше ніхто не говорить. Депутати Верховної Ради як отримували матеріальну допомогу, так її й отримують.
Тим часом витрати на утримання владних інститутів в 2010 році практично повернулися на докризовий рівень. Якщо торішній бюджет президента, парламенту й уряду передбачав 1,8 мільярда гривень, то цього року сума зросла до 2,2 мільярда. За всю історію України більше було лише у 2008 році. Такі зростання витрат посадовці пояснюють інфляцією.
Економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь вважає, що попри величезні суми, заощаджені від утримання посадовців гроші не роблять погоди в бюджеті. “Суттєвіший вплив мають пільги різноманітним держслужбовцям, оскільки в Україні майже четверта частина населення працездатного віку зайнята саме в державній сфері”, - каже експерт. Жолудь нагадав, що торік влада таки пішла на скорочення пільг, але не своїх, а бюджетників. Найбільше це відчули вчителі.
Економіст радить спершу порахувати, чи вигідно буде Україні утримувати “надто дешеву владу”, яка вирішуватиме все через корупцію. Водночас аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень погоджується, що навіть за високого забезпечення українські посадовці не гребують корупцією.