Червону книгу України готували і наші земляки

У газеті „Провінційка” за 2-8 вересня цього року у матеріалі Вікторії Ричко „Червона книга – в Рівному” вже йшлося про те, що фундаментальне видання видатних спеціалістів головних наукових та екологічних установ України надійшло в обласний центр. Із ним можна ознайомитися в обласному краєзнавчому музеї.

Цікаво, що крім столичних спеціалістів у підготовці „Червоної книги України” брав участь і наш земляк, мешканець міста Радивилів, щирий природолюб, знаний природо захисник, депутат міської ради, неординарна особистість Володимир Баточенко. Зокрема, за даними його польових досліджень до Червоної книги було запропоновано, а Національною комісією внесено, жимолость синю. До недавнього часу її вважали зниклою на теренах України, однак пану Баточенку вдалося знайти її у природних умовах високогір’я Карпат, де вона росте, займаючи площу 5 гектарів (кількість рослин – майже три сотні).
Наша жимолость синя є родичкою східноазійських синьоплідних жимолостей, які культивуються для вирощування в сусідній Російській Федерації. Ягоди рослини достигають найпершими, раніше від полуниці.
За словами Володимира Баточенка, наша жимолость синя перш за все зникаюча рослина, і справа честі – зберегти її генофонд, а вже потім розглядати як лікувальну рослину. Вона відчутно стабілізує артеріальний тиск, знижує його, це вже підтверджено лікарською практикою. Крім того, поряд з цикламеном, вона добре діє при лікуванні гаймориту. На даний час цикламен використовується для виробництва ефективних ліків, однак запаси цієї сировини в Україні доволі незначні, вид – на межі зникнення, тому що розмножується він повільно, для вирощування вимагає особливих умов. Жимолость же навпаки невибаглива у культурі вирощування, доволі швидко розмножується насінням та живцями. Що стосується плодових сортів, то на основі нашої карпатської жимолості ще треба попрацювати над їх виведенням, але умов і можливостей для промислового виробництва в Україні на даний час немає.
Володимир Баточенко підготував доповіді про нашу жимолость на наукових конференціях в Україні та в Росії, де брав участь. Насіння та саджанці рідкісної рослини передані в ботанічні та садові установи України, Росії та Польщі. Інтерес до вирощування жимолості виявляють Канада і Японія.
Другим видом рідкісних рослин, до збереження яких приклав руку наш земляк, є аконіт опушеноплодий. Цей вид був вперше ним виявлений у нашій Рівненській області і є, мабуть, єдиним на рівнинній частині України. Ця знахідка зробила на перших порах справжній переполох у високих наукових колах. Однак пізніші наукові дослідження авторитетних вітчизняних і зарубіжних вчених підтвердили цінність знахідки Володимира Баточенка. Було виявлено повний вид рослин, який був досі невідомий для флори України. Про практичне використання аконіту опушеноплодового чи введення його в культуру вирощування говорити ще передчасно, адже ця рослина не лише рідкісна, але і на даний час не вивчена.
До речі, слід відзначити, що ці дослідження радивилівський природолюб проводить за власні кошти. Даний приклад говорить про те, що в нелегких умовах провінції можна робити добрі справи для збереження природи. Були б такі справжні українські патріоти, як Володимир Баточенко, та мали б вони можливість плідно працювати.
Анатолій ТИМОШЕЙКО,
Радивилів.