Озима пшениця: час сіяти

Нині розпочинається посівна компанія. Господарі дбають про урожай наступного року. Нині особливо в ціні насіння і фуражне зерно озимої пшениці.

Озима пшениця – основна продовольча культура в нашій країні. Саме її врожайність і рентабельність значною мірою визначають ступінь добробуту сільськогосподарських товаровиробників. На жаль, потенціал урожайності сортів використовується нині в нашій країні в середньому на 35-40%.
Переоцінити роль сорту в економіці аграрного виробництва неможливо. Практично впровадження в широких масштабах нових сортів, що істотно переважають за основними параметрами, є найдешевшим і найефективнішим для товаробника способом зміцнити економіку свого господарства.
Наприклад, використання елітного насіння, у порівнянні з третьою репродукцією, забезпечує приріст врожайності озимої пшениці на 6,4 ц/га, озимого жита — 4,7 ц/га, ячменю — на 5,3 ц/га, вівса — на 5,2ц/га. Одна гривня витрат на придбання насіння еліти за три роки приносить 30 гривень прибутку. За даними науковців Рівненської державної сільськогосподарської дослідницької станції, сьогодні в сільськогосподарському виробництві немає більш вигідного вкладення коштів, ніж насіння. Тільки за рахунок приросту урожайності від висівання 1 тонни насіння еліти озимої пшениці за три роки господарство отримує додатково 62 тонни зерна, або 74 тис. грн. чистого прибутку.
Проте кожен сорт може реалізовувати свій генетичний потенціал лише в разі створення для нього відповідних умов і повного режиму використання. Напівінтенсивний сорт, наприклад, не стане високоінтенсивним після розміщення його на високому агрофоні чи внесенні підвищених доз добрив. І навпаки — високо інтенсивні сорти не доцільно використовувати в умовах низького агрофону, гірших попередниках, бо він не дасть високого врожаю.
На практиці до добору сортів часто підходять, на жаль, однобоко. Почувши про хороші показники окремого сорту, намагаються будь-якою ціною придбати насіння, не цікавлячись агробіологічними властивостями цього сорту. Сорти озимої пшениці відрізняються строками достигання, адаптивними властивостями, тобто стійкістю до несприятливих факторів середовища.
Виходячи з того, що в особистих господарствах не всі площі озимої пшениці можна забезпечити високим агрофоном, підібрати хороші попередники, то в кожному випадку слід приглядатися до сортів і висівати варто різнотипні.
При вдалому поєднанні вони повинні доповнювати один одного, нівелювати або пом’якшувати фактори негоди, недоліки в агротехніці вирощування, раціональне пристосовувати попередниками та інше.
Українські селекційні установи вивели чудові сорти озимої пшениці, такі як “Подолянка”, “Смуглянка”, “Золотоколоса”, “Колумбія”, “Раворитка”, “Переяславка” та інші. Генетичний потенціал їх становить 100-117 центера з гектара зерна високої якості.
Практика співпраці науковців з господарниками дає підстави для переконання, що 60 – 70 центнерний урожай озимої пшениці з гектара стає нормою у вирощуванні врожаю цієї культури.
Вирощування високоінтенсивних сортів, що мають хороший потенціал урожайності, тісно пов’язане з застосуванням високих фонів мінерального живлення, відповідного хімічного захисту від хвороб, шкідників, бур’янів, дотримання високого рівня агротехніки. За оцінками спеціалістів щороку в нашій країні втрачають чимало зерна через розвиток хвороб. Оскільки ж більша частина їх збудників передається через насіння, то основним заходом обмеження їх поширення є протруєння посівного матеріалу. Цей захід дає належний ефект, якщо правильно вибрати препарат. А найкращими на сьогоднішній день є „Кінто Дуо” „Байтан Універсал”, „Вітавакс” „Раксіл-ультра” та інші. Одним із факторів, що не дає змоги повністю розкрити генетичний потенціал сорту, є обмежена кількість внесених добрив, та й ціна на них доволі висока.
Всі високоінтенсивні сорти чутливі до агротехніки, до строків сівби, вони потребують кращих попередників. Це такі сорти, як „Монотип”, „Пошана”, „Смуглянка”, „Ремеслівка”, „Куяльник”, „Переяславка”, „Дріада”.
Серед пластичних, універсальних сортів, стійких до несприятливих чинників, можна назвати „Волошкову”, „Подолянку”, „Перлину Лісостепу”, „Крижинку”, „Олесю”, „Миронівну 65”, „Сніжану”, „Весту”, „Подільську 90”.
Для забезпечення фермерів високоякісним насінням в області працює 14 виробників оригінального та елітного насіння та 28 виробників репродукційного. Основним виробником насіння зернових культур в області є Рівненська державна сільськогосподарська дослідна станція з підпорядкованими їй господарствами. Насінництво тут ведеться на ґрунтовній науковій основі, що дає можливість постійно отримувати посівний матеріал вищої якості.
Як повідомив начальник відділу організації сільськогосподарського виробництва управління агропромрозвитку райдержадміністрації Олександр Кухарьов, тільки для сільськогосподарських підприємств району необхідно засіяти більше 2200 тонн насіння озимих культур і майже таку ж кількість насіння ярих.
Сортозаміна та сортооновлення для господарника є обов’язковим заходом в технології вирощування цих культур. Однак на практиці частина господарів, на жаль, усе ще ігнорує заклики скористатися значними можливостями селекційних новинок, що поряд із забезпеченням високої врожайності , а також якості отримуваної продукції є одним із найдешевших засобів зміцнення економіки. Однією з причин такої позиції і недовіри до нових сортів, десятки яких щороку вносяться до Державного реєстру сортів та гібридів, пропонованих до поширення в нашій країні, є істотна різниця у задекларованій і фактичній продуктивності цих новинок у виробничих умовах. Прискіпливий і обережний фермер чекає додаткових переконливих аргументів на користь кожного з нових сортів. Хоча результати від їхнього використання справді переконливі.

Анатолій ТИМОШЕЙКО,
Радивилів.