Народні байки для малят

Хвалькувата муха
Раз тягнули чотири волики тяжкий плуг вечором з поля додому. Тягнуть вони, тягнуть, аж підлітає уперта муха, сідає собі поважно на ріг одного вола і їде з ним помаленьку. Придлітає тим часом друга муха і питає ту, що сидить на розі вола:
— А ти звідки їдеш, сестро?
— 3 поля,— відповідає вона,— цілий день оралам з волами, аби люди мали хліба досить!
Чого вартий чоловік, котрий чужою працею хвалиться?

Вовкове щастя
Ішов вовк із лисом, і каже лис до вовка:
- Ти, куме, будеш нині мати якесь щастя, бо на тебе сонце пригріло!
Та й потім лис пішов собі в один бік, а вовк - у другий. Але вовк собі ті слова добре запам’ятав.
Іде-іде - надибає кусень солонини. Але гадає собі так:
- Я буду ще мати щастя, то навіщо мені та солонина? Щось ще ліпшого знайду!
Лишив солонину та й пішов.
Іде далі - пасеться кобила з лошам. Прийшов вовк до неї та й каже:
- Я твоє лоша з’їм!
Але кобила каже до нього так:
- Як прочитаєш, що на моєму копиті написано, то тоді дам лоша!
Наставила копито, аби читав, та й ударила по зубах, він упав.
Тоді зібрався вовк та й пішов далі - питати щастя. Іде-іде, а там пасеться свиня з поросятками. Він каже:
- Я твоє порося з’їм!
А свиня каже:
- Та як будеш їсти, коли воно дуже брудне? Я, - каже, - піду та його умию та ще хріну до того принесу, то тоді його з’їси!
Вовк сів та й чекає, але свиня не верталася: не міг її дочекатися та й пішов. Іде - пасуться барани. Він прийшов до них і каже:
- Я одного з вас з’їм!
Але барани кажуть так:
- Добре, вже одного з’їси, але спочатку перше ходи з нами, бо ми маємо одного небіжчика ховати, то нам будеш за дяка співати!
Вовкові то сподобалося, і він пішов із баранами у село. Усівся на горбочку та як завив, то люди повибігали з псами, як стали вовка бити... Ледве втік.
Сторінку підготувала Вікторія Ричко,
Рівне