Рівне:

Створення та просування сайтів

Біла тростина – символ незрячих

Суспільство 22-жов, 2010, 12:389 Lobanovskiy 1 454
У Рівному відзначили День білої тростини – саме так виглядає символ незрячих. Люди із вадами зору зібралися в Органному залі, щоб послухати живу пісню, вірш, слово і щиру молитву, адже до них завітали і гості зі Свято-Миколаївського Городоцького монастиря. На Заході цей день відзначають давно, а в Україні про нього почали згадувати лише декілька років тому. Приємно, що на урочистості прийшли небайдужі до долі інвалідів люди.


„У 1921 році у Великобританії фотограф на імя Джеймс Бігс внаслідок нещасного випадку втратив зір. Потягнулися сірі одинокі будні. На щастя, на його життєвому шляху зустрівся солдат, який повертався з війни сліпим і на власному прикладі показав, що не можна опускати рук, заганяти себе в глухий кут: „Візьми палицю і йди”, – сказав той. Ця порада надихнула Джеймса на самостійність – він взяв палицю і пішов, - зробила екскурс в історію Любов Боровська, голова УТОС в Рівненській області. - Згодом чоловік почав орієнтуватися у просторі, але палиця була темного кольору і нічим не відрізнялася від звичайних. Саме тому Джеймса не сприймали як незрячого і не поспішали допомагати, навіть коли той переходив вулицю. Тоді Бігс перефарбував палицю в білий колір. З тих пір вона являє собою символом незрячої людини. На початку ХХ століття автомобілі ставали звичним явищем у житті мешканців міст, а для людей з вадами зору це була катастрофа. Внаслідок цього на дорогах з’явилися спеціальні дорожні знаки які вказували водіям про необхідність півищеної уваги”.
Слабкозорим та незрячим нерідко потрібна підтримка оточуючих, однак і самі вони за потреби готові допомогти. У цьому переконався Василь Гурин, ректор Національного університету водного господарства та природокористування. Свого часу в нього виникли проблеми з обкладинками до дисертації – тоді вони були у дефіциті. Натомість знайомі порадили йому звернутися в УТОС, мовляв, там допоможуть. І дійсно так і сталося – у пригоді став папір Брайля – він доволі цупкий і виготовляється спеціально для незрячих. Пан Гурин зізнається, що до цього дня пам’ятає минулі часи і доброзичливість з якою представники УТОСу поставилися до вирішення його питання. Тож пригадуючи безкорисні вчинки незрячих людей, які вміють бачити серцем, ректор НУВГП висловив подяку та побажав усім гостям здоров’я, добробуту, довгих років життя. „Нехай ваші родини будуть під покровом Божої Матері”, - сказав Василь Гурин.
Педагог із Клеванської школи-інтернату для сліпих та слабозорих дітей Марія Коленюк зарядила зал оптимізмом. Народна мудрість говорить: що посієш, те й пожнеш. Саме так жінка підходить до процесу навчання, виховуючи у молодих людях, в першу чергу, бажання жити в цьому досить складному світі з почуттям гідності любові до себе та оточуючих. А фундамент, закладений в дитинстві, в шкільні роки, проростає світлим майбутнім. Вона пишається своїми учнями, яких побачила на урочистостях. Пісня про матір, виконана акапельно, відкрила глибину її люблячого серця.
Порадували своїм виступом інші учасники заходу. Досить оригінально звучали авторські вірші під музику. Адже щоб прочитати власну поезію для широкого загалу, також треба мати неабиякий талант. Автори показали це у власних творах під назвою “Весняні етюди”. Вічно молодий романс “Гори, гори, моя звезда” прозвучав проникливо, з душею, виконавиця донесла слухачам силу любові до життя. Хор “Оберіг” художньої самодіяльності обласної оранізації УТОС під керівництвом Володимира Зозулі доповним цю зустріч українськими народними піснями. Люди забрали із собою краплину доброти, адже про них пам’ятають.
Ірен ПУЧКОВСЬКА,
Рівне.
Схожі новини
Сайт безкоштовних оголошень Сайт безкоштовних оголошень Пакети з логотипом

Соц. мережі
Вгору