Ще в четвертому класі млинівчанин Валерій Губиш захопився військовою історією, зокрема, історією військової авіації. Не секрет, що це дитяче захоплення ґрунтувалося на ясній як день мрії – стати військовим льотчиком. Тож не дивно, що затятий хлопчина скуповував літературу, так би мовити, на авіатематику і наполегливо студіював її.
Минали літа, а з ними коригувалися мрії. Після закінчення ЗОШ №2 у райцентрі, Валерій свідомо подав документи на факультет іноземних мов Львівського державного університету ім. І.Франка і упродовж п’яти років перебував у полоні мови Бальзака і Стендаля, попутно вивчаючи і англійську мову.
Освітянські будні дипломованого педагога минали у Бокіймівській одинадцятирічці, де викладав французьку мову і військову справу, хоча згодом у Новоселівській ЗОШ І-ІІІ ступенів обіймав лише посаду керівника початкової військової підготовки. Навантаження невелике, але й зарплата у 10 доларів США в місяць, звісно, вступили у конфлікт із життєвими прагненнями молодого вчителя. Відтак випускник факультету іноземних мов зважився на мужній крок: залишає роботу і Україну і виїжджає на заробітки в Італію…
РУДЕЛЯ ЧИТАВ В ОРИГІНАЛІ
Очевидно, про заробітчанські будні Валерія Губиша можна написати гостросюжетну повість, якою б зачитувалися співвітчизники. Та річ, власне, в іншому. Далеко від рідної домівки українець, як і в дитинстві, відчув незбориму пристрасть до військової авіації. Хтозна, чим це можна пояснити. Може, у тривалих роздумах і спогадах про рідний край на серце якраз і ліг спогад про дитинство…
Відтак з Італії до Млинова за більш як шість років було відправлено кілька десятків пакунків із моделями військових літаків чи не всіх армій світу.
Після Італії пан Валерій ще рік у Франції разом із друзями монтував ліфти, а додому відправляв… пакунки із моделями літаків. До речі, в Італії одна модель дісталася, як у нас кажуть, «на халяву». Коли українець відкрив коробку, то побачив, що над товаром хтось уже чаклував. Відтак продавець, аби зам’яти свій огріх, безкоштовно віддав «цяцьку» покупцю.
В Італії млинівчани придбав німецького Ю-87, на якому гітлерівський ас Рудель знищив більш як 500 радянських танків. До того ж спогади цього аса «залізний пілот» Валерій Губиш прочитав італійською в оригіналі.
КОМАНДИР АВІАДИВІЗІЇ З… ЮВІЛЕЙНОЇ
Повернувшись додому, Валерій Олександрович діставав із пакунків «твори», монтував їх і виставляв на полицях у кімнаті. Інколи навіть дивується, що вистачило терпіння сконструювати авіадивізію – 120 літаків у колекції жителя райцентру. Як кажуть, для повного щастя у цій колекції не вистачає, скажімо, у серії МІГів – МІГ-3 і МІГ-9. А ось у колекції літаків СУ, на жаль, немає СУ-24, які перебували на бойовому чергуванні біля Дубна, а також СУ-15, на якому радянські льотчики 1983 року збили «Боінг» із кількома сотнями пасажирів на борту.
Утім, не будемо про сумне. Зважаючи на те, що в колекції Валерія Губиша ще близько півсотні танків різних модифікацій, то можна без будь-яких сумнівів вважати його генералом. І хоч військове звання пана Валерія не дотягує до генеральського, але сильне захоплення військовою історією сповна компенсує усі зірочки і зірки, яких не вистачає до генерала…
Віталій ТАРАСЮК,
Млинів.
