Рівне:

Створення та просування сайтів

Спалені мости

Таке життя 03-травня, 2007, 18:359 prov 1 144
На перехрестях
У наш бурхливий час найрізноманітнішими сімейними проблемами нікого не здивуєш. Кожен може розлучитися, коли завгодно: хоч напередодні золотого весілля, хоч відразу після реєстрації шлюбу. Справа, як мовиться, суто особиста, навіть модна і життєва. І ні чинним законодавством, ні, тим більше, медициною не забороняється. А на моральні заповіді або релігійні канони, на жаль, уже давно ніхто уваги не звертає. Причина знайдеться завжди і найбанальніша із них — не зійшлися характерами.

У нашій історії причина знайшлася... і найповажніша, серйозна навіть із погляду нашої розкутої сучасності: подружня зрада. І характери тут ні до чого. Як з’ясувалося, Тетяну застав чоловік безпосередньо на місці... «злочину». Хоча, здається, на цю тему у пристойному товаристві уже навіть анекдоти набридло розповідати. Привабливості сюжету не додали і подробиці гніву обуреного чоловіка. Тим більше, що його щасливим суперником виявився давній щиросердечний друг. Вони ще зі шкільної парти — не розлий вода.

Тетяна у колі друзів вважалася вірною, надійною дружиною і зразковою господинею у домі, успішно поєднавши ці чудові риси характеру із професією педагога. Звичайно, із віком люди змінюються і, можливо, стримана і врівноважена Тетяна, котра звикла завжди досягати своєї мети, або перетворилася на «фатальну» жінку, або стала жертвою шаленої пристрасті.

Хоча нічого фатального не було ні в Тетяні, ні у її чоловікові, пересічному інженерові Миколі. Двокімнатна квартира також не викликала здивування чи захоплення — далеко до центру Рівного. Хоча багато хто з оточення заздрив одному: дітей не мають, а тому витрат значно менше. Але...

Дітей не мали не тому, що не хотіли їх мати, а тому, що ніяк «не заводилися». Немає — і не треба! Тетяна навіть інколи кокетувала із цього приводу, казала, що взагалі позбавлена материнського інстинкту. А для Миколи найважливішою у житті була його Танюся.

Останнє слово у їхньому сімейному дуеті завжди і категорично було за нею. Відразу пісня медового місяця твердо заявила: ніяких спільних відпусток! Інакше можна остогиднути одне одному до втрати свідомості. Тому відпочивало подружжя порізно, тобто Танюся їздила на курорти, а Колюся нудьгував у Рівному, топчучи розжарений асфальт. Із часом він публічно визнав, що Таня права. Із відпустки вона завжди поверталась у відмінній формі і в чудовому настрої. Знаходилися люди, які заздрили їй. До речі, Тетяна вродою чоловіків не засліплювала, бо такої не мала. І фігура посередня, й обличчя так собі. Справді не народись красивою... Але у ній все-таки була якась невловима родзинка. Плюс — ретельний догляд за власною дорогоцінною персоною, хоча особливої уваги із боку чоловічої статі також не спостерігалося ні до весілля, ні після. Микола й не ревнував. Йому раз і назавжди було сказано: «Якщо любиш — повинен вірити!» І він вірив. «Адже Танюся сказала...» Врешті, далі легкого флірту ніколи й не заходило. Або... вміло приховувалося .

Друзі над Миколою насміхалися відверто через його обожнювання власної дружини. Ото — дивак! Але він цього й не приховував. «Танюша просила...», «Танюся хоче...», «Танюся такого не любить...» Так розпочиналися, продовжувалися і закінчувалися майже всі його заповіді про щасливе сімейне житіє. Щасливе без лапок: він був повністю задоволений ним, і цим гордився.

Невже ідилія закінчилася? Микола застав свою Тетяну «на гарячому». Невже довів, хто в домі господар? Ситуація банальна, але і ролі не підходили ні Тетяні — розсудливій, обережній, не схильній до романтики і сентиментів, ні Миколі — фанатичному і фантастичному добряку.

Найближчій і найвірнішій подрузі після події розповідала, що справді вийшло як у старому анекдоті: чоловік повертається, раніше із відрядження. Микола через свою ідіотську делікатність відразу додому не поїхав, бо зателефонував із залізничного вокзалу, а вдома ніхто трубки не брав. Тетяни, значить, немає. І він попрямував до свого давнього і вірного друга Василя, щоб комфортно дочекатися, доки з’явиться вдома дружина, бо ж не міг заздалегідь попередити, що з’явиться раніше...

Василь, між іншим, старий закоренілий холостяк. Дзвонить Микола йому у двері, відчиняє йому дружище у... плавках і без особливої радості на обличчі. А на вішалці у коридорі модне пальто Тетяни. Микола це відразу ж зауважив, на що друг зреагував не надто хитро:

— Ти не думай, старий, я тобі все поясню. Заходь на кухню. Ось одягнусь...

Микола все й так зрозумів відразу і ватяними ногами ледве забрів на кухню.

...Коли пролунав дзвінок, Тетяна ще сказала Василю, щоб не відчиняв, немов відчувала біду. Вона ж була така обережна! До себе додому нікого з чоловіків не запрошувала навіть чаю випити, і коли почалися надто тісні стосунки із Василем — жодного разу навіть на поріг його не пустила, хоча знала, що Микола із роботи без телефонного дзвінка не прийде. Мабуть, боявся, що з’явиться недоречно і невчасно. І ось результат! Повний провал...

Проте Тетяна винною себе не вважає: чорт його припхав невідомо куди, замість того, щоб, як усі нормальні люди, їхати додому. Гарантовано, що там Микола нікого не застав би зненацька.

Коли Тетяна у коридорі почула рідний голос Миколи — навіть не злякалася. А Василь із себе завжди супердосвідченого вдавав, мовляв, із будь-якої ситуації гідний вихід знайде, нікого не боїться, карате знає, дзю-до і дзю-після... Тріпло дурнувате, як і всі чоловіки! Ну, відчинив двері схарапуджено — вигадай, збреши щось. А він його зайти, безголовий, запросив. А як же — давні друзі! Аж зло бере! Такі невеселі думки потім довго гризли Тетяну.

А далі взагалі повний «отпад» — Василь одягнувся, взяв пляшку горілки і попхався на кухню роз’яснювати ситуацію. А Тетяна продовжувала лежати голою і не знала, що робити. Не буде ж із восьмого поверху вискакувати — ногу можна поламати.

Лежить Тетяна і чекає, коли вже бійка розпочнеться. Микола хоч і тихий, але на зріст майже два метри і важить центнер. Василь зі своїми прийомами перед ним карлик. Чекала, чекала, але на кухні царює затишшя. Тоді встала, одяглася, вийшла у коридор і прислухалася. А вони, гади, за пляшкою воркують, як голубки, з’ясовуючи, із ким із них двох Тетяні краще буде.

Тоді Тетяна, немов торнадо, ввірвалась на кухню й обом молодцям відважила по гучному ляпасу. А потім щосили грюкнула вхідними дверима і подалася додому...

Через місяць Тетяна і Микола розлучилися офіційно, квартиру розміняли, а дороги їхні навіки розійшлися. Залишився на перехресті й Василь, бо із ним колишня коханка не підтримує жодних контактів, конкретно охарактеризувавши його «ненормальним».

Хтось із спільних знайомих Тетяни і Миколи сказав, що сім’я без дітей — не сім’я. Мовляв, у більшості випадків вони із тріском лопаються, травмуючи тих, хто опинився на шляху. Проте автор із таким твердженням не погоджується: на практиці сім’ї з дітьми розпадаються, на жаль, не рідше...

Ростислав ВАРЖЕЛЬ

Рівне
Схожі новини
Сайт безкоштовних оголошень Сайт безкоштовних оголошень Пакети з логотипом

Соц. мережі
Вгору