Кохання залишилося у минулому

Останнім часом Таїса дуже віддалилася від нього. І кожного разу, коли хлопець намагався з‘ясувати, що стало причиною такої її дивної поведінки, дівчина відмовчувалася. Він, власне, уже й сам почав здогадуватися, не маленький... Повідомила Таїса про вагітність йому якось ввечері, після того, як зробила тест, хоча знала про це значно раніше. Та й для нього така звістка уже не була новиною.
Двоє закоханих, ще майже діти, пішли гуляти містом.
— Я збираюся зробити аборт, — рішуче висловилася Таїса. Й підтвердила свій намір думкою, що вони надто молоді, щоб заводити дітей, що ще не здатні забезпечити немовля фінансово. Та й вона у майбутньому збирається вступати до університету, а малюк може стати серйозною перешкодою у цьому.
Петро усвідомлював, що переконання подруги ґрунтуються на реальних фактах і здоровому глузді. Але не міг позбутися нав’язливого малозрозумілого відчуття, ніби все це відбувається не з ним, поза його існуванням і волею. Адже вони, як і рік тому, безтямно закохані одне в одного. То чому не можуть мати дитини? Чому повинні сліпо підкорятися обставинам, що стихійно склалися?
Петро пообіцяв Таїсі нікому не розповідати про їхню надзвичайну подію. Але вранці наступного дня не зміг пересилити себе і все похапцем випалив своїй матері. Та, здається, спокійно і з розумінням вислухала сина і сказала, що це рішення Таїси, а він повинен хоча б поважати його. І додала, що якби Таїса захотіла зберегти дитину, вона, як бабуся, зробила б усе, аби допомогти юним закоханим, і навіть не заперечувала б, щоб його обраниця переселилася жити до них.
Набравшись сміливості, Петро зателефонував Таїсі і повідомив про розмову із матір’ю. Кохана вкрай розізлилася, висловившись, що це взагалі не його справа — просторікувати наліво і направо, тим більше, що вона своїм батькам ще нічого не повідомляла. А що стосується дитини, то вона уже консультувалася із лікарем щодо аборту. Петро не міг повірити, що його кохана це вчинила без його відома. Обоє добряче взаємно поскандалили і Таїса обірвала розмову, пожбуривши трубку...
У річницю їхнього знайомства Петро прийшов до Таїси додому із букетом розкішних троянд, але вона не захотіла його бачити. Мати співчутливо порадила прийти пізніше. Але настирливий залицяльник відмовився йти з оселі доти, доки не поспілкується із Таїсою. Нарешті та згодилася. Сиділа на дивані, намагаючись не дивитися на нього, і сказала, що... краще б ніколи і нікому не признавалася про вагітність, а пішла зробила аборт. Петро розізлився і обізвав її вбивцею, на що претендентка у дружини зчинила неймовірний ґвалт. Прийшла на крик її мати із вимогою, щоб хлопець “негайно очистив приміщення.”
Чекав Петро Таїсу біля школи. Вона подивилася на нього, як на божевільного, коли юнак сказав, що готовий на все заради збереження дитини. Крім того, повідомив, що разом із нею піде у жіночу консультацію, хоча вона не висловила особливого захоплення чи ентузіазму, але неохоче згодилася.
Лікар уважно подивився Таїсі в очі і поцікавився, чому вона збирається припинити вагітність. Дівчина відверто виклала всі свої міркування. Медичне світило місцевого значення слухало і мовчки кивало головою, а потім поцікавилося думкою Петра, який поспішив відповісти запереченням. Але його палкі переконання, очевидно, уже не могли вплинути на розвиток подій. Біля приміщення консультації молоді чада розійшлися у різні боки із твердим наміром уже більше ніколи у житті не зустрічатися.
Напередодні аборту Петро вирішив востаннє поговорити з Таїсою, тим більше, що її батьки уже про все знали. Двері відчинив батько, який різко сказав, що безглуздо схиляти Таїсу до легковажних дій, які здатні із корінням знищити все її майбутнє. І щосили гримнув дверима перед носом Петра.
Залишки дня Петро самотньо просидів у себе в кімнаті.
Він не міг ніяк позбутися настирливої думки, що саме у цю хвилину вбивають його дитину. Усвідомлення, що він не може вплинути на хід подій, зводило хлоиця з глузду, породжувало відчуття приреченості і безвиході...
...Через три місяці після аборту вони нарешті вперше випадково зустрілися. На диво спокійно і відверто про все поговорили. Петро не міг зрозуміти, чому вони цього не зробили раніше, ще тоді, до аборту. Таїса зізналася, що була неуважною до його думок і страждань, що вся ця повчальна історія стала для неї жахливим болем...
Петру раптом стало по-дорослому дуже сумно. Не тільки через втрату дитини, але й тому, що несподівано глибоко усвідомив: їхні стосунки, гарячі почуття, романтичне кохання уже нічого не варті і залишилися десь у далекому минулому...
Ростислав ВАРЖЕЛЬ,
Рівне.