Рівне:

Створення та просування сайтів

Не пробачила зраду

Таке життя 31-бер, 2005, 17:259 prov 1 751
– Мене все це вже дістало, мені не вдалося стати студенткою, маючи золоту медаль. Розумієш, я не потрібна своїй країні. Знаєш, що вирішила? Візьму і вийду заміж за іноземця і поїду за ним у світ за очі. Хочеш подам і твоє оголошення до журналу?

– Мені все одно, – байдужим голосом відповіла Катя.

Через тиждень прийшла подруга і, тримаючи в руках якийсь журнал, радісно сказала:

– Надрукували!

Катя не зовсім розуміла в чому, власне, радість, коли подруга показувала їй якесь оголошення. Але прочитавши його, усвідомила, що це її оголошення про знайомство.

Через деякий час з’явилися перші відгуки та дівчина просто відправляла їх до смітника. Хоча все ж таки звернула увагу на один із конвертів від Роберта – успішного німецького бізнесмена. Не останню роль відіграло в цьому фото закордонного “принца”. Тож незабаром іноземний наречений отримав короткого листа від Катерини. Замість того, щоб надсилати відповідь, Роберт приїхав особисто. Катя зраділа неочікуваному гостю, який сподобався їй з першого погляду. Згодом молоді люди зареєстрували свої стосунки.

Далі була розлука з рідними в аеропорту Борисполя. Близько опівночі Катя вже бачила заворожуючі вогні нічного Берліну. Тільки тепер, вона зрозуміла, що в цьому великому чужому місті вона є самотньою і не знає тут нікого окрім Роберта...

Спочатку все було чудово: знайомство із ріднею Роберта, подорожі, музеї, театри, дорогі ресторани. Роберт ні в чому не обмежував кохану. Все було б прекрасно, якби не свекруха, якій з самого початку не сподобалася українська невістка. Вона постійно підмовляла сина залишити дружину. Ситуацію ускладнювало ще й те, що Катя не знала мови, що робило практично неможливим спілкування у сім’ї. А свекруха, тим часом, продовжувала свою холодну війну. Розриваючись між матір’ю і дружиною, Роберт став знаходити розраду у випивці. Як не вмовляла Катерина чоловіка отямитись все було марним.

Одного разу вже в котрий раз прийшовши по чоловіка до пивного бару, Катя побачила його з повією. Повернувшись додому, розповіла про все свекрусі, яка лише сказала:

– Не подобається – забирайся геть.

...Зібравши речі, Катерина вирушила до аеропорту. Вона дала волю сльозам і їй було байдуже дивляться на неї чи ні. Раптом хтось несміливо торкнувся її плеча і рідною мовою став заспокоювати. Від несподіванки Катерина здригнулася і витерла сльози. Її втішило те, що за тисячі кілометрів від дому, вона почула українську мову. Її співрозмовника звали Максимом, в Німеччину він приїхав на стажування. До України вони поверталися разом, щоб уже більше ніколи не розлучатися.

А щодо Роберта, то йому довелося приїхати в Україну, аби оформити розлучення. На нього було боляче дивитися: стоячи на колінах, в сльозах він просив пробачення, запевняв, що то було лише миттєве захоплення, слабкість. Але Катя залишилася незворушною. Вона так і не змогла пробачити зради і приниження.

Мирослава Крупенко,
Рівне.
Схожі новини
Сайт безкоштовних оголошень Сайт безкоштовних оголошень Пакети з логотипом

Соц. мережі
Вгору