Завершуючи знайомство з земляками, які примножували і примножують спортивну славу Рівненщини, автор висловив сподівання, що 103 нагороди Чужд – не межа, бо перемоги та нагороди молодих представників славної родини ще попереду. І ось перша ластівка: 23-літній велогонщик іспанського клубу „Кельма” Олег-молодший приїхав на Батьківщину і завоював титул чемпіона з роздільного старту.
Переговорити з „іспанцем” не вдалося під-час його дводенного перебування в Дубному. Зате вдалося розпитати про сина і внука самого Петра Чужду. Ось що повідав 70-річний ветеран велосипедного спорту (нині тренер, працює з молоддю).
Обставини склалися так, що Олег з дружиною та синами свого часу опинились на Піренейському півострові. Вісім років виступав за провідний клуб Валенсії, потім п’ять років тренував молодих гонщиків. Та найбільшим досягненням чемпіон світу вважає, що вивів у великий спорт старшого сина. Ото з ним і приїхав, аби підготувати його до чергових всеукраїнських змагань. Дуже хочеться, аби той досяг вершин майстерності. Батькові, наприклад, вдалося одинадцять разів вибороти звання чемпіона України. І це при умові, що серед наших земляків завжди були вправні велогонщики, але зійти на спортивну вершину — справа нелегка. Тому славетний шосевик їздить із сином, консультує його перед черговим стартом, яку тактику обирати. Добре слово не зайве для вчорашнього члена збірної „молодіжки”. В Олега-молодшого український паспорт, що дає право брати участь у змаганнях на Батьківщині.
Торік молодий велогонщик виступав із перемінним успіхом. Влітку проходив чемпіонат України серед юнаків до 23 років у груповій гонці на 140 кілометрів на Тернопільщині, де посів сьоме місце (проколов шину), що дало йому право увійти до збірної. Потім була гонка з роздільним стартом на чемпіонаті України в Чернівцях, де піднявся на найвищий щабель п’єдесталу. А конкуренція теж була сильна, бо за перемогу змагались, крім господарів, гонщики-українці з провідних клубів Англії, Іспанії, Франції. Так що онук перемогою підтвердив право виступати на чемпіонаті Європи, що відбудеться в Болгарії. Сподіваюсь, що там не буде пасти задніх, підтвердить славні родинні традиції.
Додамо до сказаного паном Петром. Стаж занять улюбленим спортом у Олега всього одинадцять років. А вчитись йому було в кого. Дід — відомий велогонщик у студентському середовищі, перший у родині став майстром спорту. Батько пішов ще далі. Ще юніором став чемпіоном світу. „Гірський орел” – так називали його журналісти, посів друге місце на велогонці Миру, перемагав на 100-кілометровій світовій першості, очолював славетну велодружину України. Чи не тому молодшому Олегу вдалося стати в 21 рік професіоналом, коли цього досягають в 25-26 років. Кажуть, що він має Божий дар, хист. Та добре відомо: тренуються маси — чемпіонами стають одиниці. Вершини досягають ті, які працюють до знемоги, сповідують націленість на перемогу. Хотів би у професіональному спорті „протриматись” ще 12-15 років. Хоча добре знає, що туди важко пробитися, а ще важче протриматися: завжди знайдуться бажаючі в чесній (чи нечесній) боротьбі-конкуренції посісти твоє місце.
Ще один штрих: молодший син чемпіона Дмитро — студент архітектурного факультету Мадридського університету — посідає чільне місце в кращій трійці велогонщиків Іспанії. У Віталія підростає син Вадим, який хоче бути таким же відомим, як дядько Олег. Отож, із часом скарбниця Чужд поповниться новими нагородами.
Василь ЯНОШІ,
Дубно.