Рівне:

Створення та просування сайтів

Бути чи ні ефективному протипожежному захисту села?

Рівненська область 20-бер, 2015, 12:109 prov 1 055
Бути чи ні ефективному протипожежному захисту села?

Статистика останніх років свідчить, що в Україні має місце загальна динаміка щорічного збільшення кількості пожеж та наслідків від них. За підсумками 2014 року в Україні більш як на 17% збільшилась загальна кількість пожеж і сягнула 68 879. Внаслідок пожеж загинуло 2 246 осіб, у тому числі 74 дитини; 1 450 осіб отримали травми, з них 107 дітей. Економічні втрати від пожеж склали 7 млрд. 731 млн. 81 тис. грн.. Упродовж 2014 року в Україні в середньому щодня виникало 188 пожеж (у 2013 році - 160), унаслідок яких гинули 6 і отримували травми 4 особи, вогнем знищувалося або пошкоджувалося 74 будівлі та 12 одиниць техніки. Протягом 2014 року в Україні на 37,8% збільшилась кількість пожеж в сільській місцевості, у селах Рівненської області виникло 850 пожеж, що становить 65,5% від загальної кількості.
Протягом 2014 року на території Рівненського району спостерігалося загальне збільшення кількості пожеж на 25,2% (139 пожеж проти 111 за аналогічний період 2013 року), прямі матеріальних збитки збільшилися на 42% (3 млн. 648 тис. 100 грн. проти 2 млн. 555 тис. 600 грн. за аналогічний період 2013 року), побічні збитки збільшилися - на 79,8% (15 млн. 222 тис. 200 грн. проти 8 млн. 463 тис. 511 грн. у 2013 році.).
Рівненський район один з найбільших в області, з кількістю населення близько 89,3 тис.чол.. Економіко-господарський комплекс характеризується наявністю значної кількості промислових, агропромислових об’єктів, об’єктів виробничо-складського призначення та інших, серед яких 52 потенційно-небезпечних об’єкта та значна кількість об’єктів з постійним та тимчасовим масовим перебуванням людей та дітей, розвинена інфраструктура, наявні природні ресурси та характерні екологічні явища забезпечують постійний ризик виникнення пожеж та інших надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Протипожежний захист населених пунктів району в частині організації гасіння пожеж забезпечують пожежно-рятувальні підрозділи ДПРЧ-2 та ДПРЧ-3 м. Рівного, а також ДПРЧ-4, що дислокується у смт.Клевань. Зазначені підрозділи Державної служби України з надзвичайних ситуацій є основними та чи не єдиними силами у боротьбі з вогнем, при наданні допомоги постраждалому населенню району внаслідок негативних природних явищ, дорожніх аварій тощо.
Прикро визнавати, але рятувальники ДСНС не завжди в силах надати громадянам ефективну та своєчасну допомогу. Більшість населених пунктів Рівненського району знаходяться за межами 3 км – нормативної зони обслуговування одним пожежним підрозділом (ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень»). Деякі населені пункти знаходяться на відстані 25 км і більше, внаслідок чого час прибуття пожежно-рятувальних підрозділів може досягати більше 35 хв. Крім того досвід показує, що стан сільських доріг та особливо їх утримання в осінньо-зимовий період є додатковим негативним фактором, який безпосередньо впливає на оперативне прибуття до місця пожеж за викликами громадян. В зв’язку із вказаними обставинами, при незадовільному водопостачанні, відсутністю будь-якої допоміжної техніки, при наявному порядку забудови сіл і значному пожежному навантаженні забезпечити успішне пожежогасіння неможливо. Приборкати вогонь в господарствах селян, який вільно розвивався на протязі 30-50 хвилин вкрай складно, тому ризик загибелі людей, матеріальні збитки збільшуються в рази. Певна річ, що втрата особистого майна, очікування від вогнеборців більшого ніж ті можуть зробити в обставинах, що склались на момент прибуття часто викликають масу невдоволень та негативних емоцій в громадян. Разом з тим люди забувають, що практично завжди пожежі виникають через їх власну недбалість ― необережне поводження з вогнем, недолуге використання електромереж та використання нестандартних плавких вставок (жучків), порушення при експлуатації пічного опалення, недогляд за дітьми, тощо. Швидкому розповсюдженню вогню сприяють факти забудови з порушенням протипожежних норм, без дотримання мінімальних відстаней між будівлями, ігноруючи будь який вогнезахист дерев’яних конструкцій, тощо.
Слід зазначити, що в окремих випадках до гасіння пожеж в районі вдається залучити пожежні автомобілі команд ДП “Клеванський лісгосп”, ТзОВ “ОДЕК” Україна, нафтобази с Н. Любомирка, Городищенської виправної колонії №96 проте цього вкрай недостатньо.
В районі функціонує лише дві місцеві пожежні команди (МПК) в с. Верхівськ та с. Н.Українка, які протягом 2014 року здійснили 17 виїздів на пожежі. Не дивлячись на те, що з метою розвитку місцевої пожежної охорони в районі у 2014 році поновлено відповідну Програму пожежні команди Олександрійською, Городоцькою, Грушвицькою сільськими та Квасилівською селищною радами створені не були. У 2015 році Програмою передбачено створення пожежних команд Жобринською, Білокриницькою та Радухівськими сільськими радами.
Конституцією визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Слід остаточно усвідомити, що забезпечити ефективний протипожежний захист сільської місцевості без створення та належного функціонування підрозділів місцевих пожежних команд н е м о ж л и в о.
Кодекс цивільного захисту України чітко регулює відносини, пов’язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, органів місцевого самоврядування. Зокрема ст.19 визначає повноваженнями органів місцевого самоврядування, серед яких :
- забезпечення цивільного захисту на відповідній території;
- розроблення та забезпечення реалізації програм та планів заходів у сфері цивільного захисту, зокрема спрямованих на захист населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, забезпечення техногенної та пожежної безпеки;
- керівництво створеними ними аварійно-рятувальними службами, формуваннями та спеціалізованими службами цивільного захисту, місцевою та добровільною пожежною охороною, забезпечення їх діяльності та здійснення контролю за готовністю до дій за призначенням;
- організація робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на відповідній території міст, селищ та сіл, а також радіаційного, хімічного, біологічного, медичного захисту населення та інженерного захисту територій від наслідків таких ситуацій;
- організація та керівництво проведенням відновлювальних робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
- створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
- взаємодія з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, щодо виконання завдань цивільного захисту. Тощо.
У розвинутих країнах, на відміну від України, відводиться значна увага розвитку добровільної пожежної охорони, створення місцевих пожежних команд, які є основними місцевими силами оперативного реагування на виникнення надзвичайних ситуацій. Зокрема у Німеччині професійна пожежна охорона функціонує лише у 107 містах (як правило, з населенням понад 100 тисяч мешканців), а добровільні пожежні команди – у 2074 населених пунктах. У США добровольці складають 80 відсотків пожежних країни, в Польщі 499 державних пожежно-рятувальних частин та 3815 добровільних пожежних частин. Місцеві громади забезпечують добровільні пожежні команди технікою та спорядженням, але за чергування й оперативні виїзди добровольці заробітної плати не отримують. Це дозволяє місцевим бюджетам суттєво економити, а численна спільнота пожежних добровольців набуває безцінного досвіду й користується заслуженою повагою земляків.
Варто відмітити, що чинне в Україні законодавство зокрема Закон України «Про громадські об’єднання», Кодекс цивільного захисту України, тощо дозволяють створювати добровільні пожежні команди, прописують базовий механізм створення та функціонування подібних до закордонних практик добровільної пожежної охорони. Враховуючи обмеженість у коштах сільських та селищних рад району, економічну доцільність та досвід інших країн доречно звернути увагу на положення ст.63 Кодексу цивільного захисту України. У відповідності до вказаної статті в населених пунктах, для здійснення заходів із запобігання виникненню пожеж та організації їх гасіння органи місцевого самоврядування за рішенням територіальних громад з числа громадян, які постійно проживають у зазначеному населеному пункті, можуть утворювати добровільну пожежну охорону. Фінансування і матеріально-технічне забезпечення добровільної пожежної охорони може здійснюватися також за рахунок членських внесків, дотацій, прибутку від власної господарської діяльності, прибутку від майна добровільної пожежної охорони, дивідендів, надходжень від страхових компаній, пожертвувань громадян і юридичних осіб, інших джерел, не заборонених законодавством.
На сьогоднішній день всі ми є свідками загальнодержавної політики з децентралізації влади, реформування місцевого самоврядування з розширенням повноважень та збільшенням спроможності місцевих громад вирішувати власні самоврядні функції, перебуваємо практично на порозі адміністративної реформи. Отже на моє переконання відповідь на питання «Бути чи ні ефективному протипожежному захисту села?» на сьогодні лежить в площині здатності місцевих громад на власне самоврядування. Протипожежний захист населених пунктів, організація оперативного реагування з метою гасіння пожеж, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, допомоги населенню у забезпеченні безпечних умов життєдіяльності залежить від здатності місцевих громад організаційно та ресурсно забезпечити створення та функціонування добровільних пожежних команд.
Зі свого боку можемо гарантувати продовження роботи щодо реалізації державної політики у сфері цивільного захисту на території району, вжиття всіх можливих заходів з метою надійного та ефективного захисту та забезпечення безпеки життєдіяльності громадян. Крім того черговий раз декларуємо свою готовність надавати допомогу місцевим громадам у створенні та функціонуванні пожежних команд, забезпечувати необхідну взаємодію.

Начальник Рівненського міськрайонного управління ГУ ДСНС
Віктор Бабак
Схожі новини
Сайт безкоштовних оголошень Сайт безкоштовних оголошень Пакети з логотипом

Соц. мережі
Вгору