НАРОДЖУ ДИТИНУ... ЗА ГРОШІ

Дороге і довготривале лікування від безпліддя, курорти, санаторії — ніщо не дало бажаного результату. Пара раніше безмежно люблячих людей втратила будь-яку надію народити малюка. А шлюб під натиском цієї напруги, від взаємних звинувачень втрачав свою колишню гармонію і розвалювався на очах.

УСИНОВИТИ ЧИ ЗНАЙТИ СУРОГАТНУ МАТІР?

На жаль, сьогодні проблема безпліддя набула колосальних масштабів. Як розповів головний спеціаліст управління охорони здоров’я Рівненської облдержадміністрації з питань репродуктивного здоров’я, кандидат медичних наук Роман Шустик, нині кожне п’яте подружжя з різних причин не може мати дітей. В Україні понад 800 тисячам сімейних пар виставлено діагноз — безпліддя. Деякі з них, зробивши необхідні обстеження і пройшовши курс лікування, народжують дітлахів, а інші так і не отримують бажаного результату. І коли всі методи уже випробувані, залишається один із двох варіантів — усиновити чуже дитя або ж знайти здорову жінку, заплатити їй гроші і попросити народити малюка, тобто скористатися послугами сурогатної матері.

Сурогатне материнство — одне з найбільших наукових досягнень минулого століття. Воно буває різним, у залежності від ступеня безплідності пари. Припускається використання яйцеклітини сурогатної матері і сімені біологічного батька. У такий спосіб заводять дітей, наприклад, і чоловічі гомосексуальні пари. При «повному» сурогатному материнстві не існує ніякого генетичного споріднення між сурогатною матір’ю і дитиною. У матку сурогатної матері вводять яйцеклітину від біологічних батьків. При цьому слід зазначити, що застосовувати метод штучного запліднення дитини можливо лише за медичними показниками. Тому ситуація, коли фізіологічно жінка може мати дитину, але не хоче самостійно виношувати та народжувати її, теоретично не припускається.

З медичної точки зору сурогатне материнство — процедура не з найскладніших. Втім, як зазначив Роман Шустик, навколо нього точиться маса суперечок морального, юридичного та релігійного характеру. Адже дитина у такому випадку стає товаром, який можна купити і продати. А материнство при цьому стає нічим іншим, як високооплачуваною договірною роботою, справжньою комерцією.

Ще однією проблемою сурогатного материнства є психологічний стан жінки, котра наважилася на такий крок. Вагітність для жінки — це завжди стрес, а після народження дитини прокидаються природні материнські інстинкти. Відомі випадки, як розповів Роман Шустик, коли жінка відмовлялася віддати дитину або утікала разом із нею. Тому за неписаними правилами сурогатною матір’ю повинна бути здорова жінка до 35 років. У неї неодмінно повинна бути сім’я: чоловік і не менше двох дітей. Це допоможе їй легше пережити розлуку із новонародженим, їй буде на кого перенести материнські почуття. Дехто вважає, що оптимальним варіантом для ролі сурогатної матері є родичка. Щоправда, у таких випадках виникає плутанина із родинними зв’язками. Скажімо, як зрозуміти, ким доводиться жінка малюку, якого сама народила, але який був зачатий з яйцеклітини її доньки — мамою чи бабусею?

І ЗОВСІМ НЕ НОВИЙ

Захисники сурогатного материнства стверджують, що корені його сягають у далеке минуле. І вперше така процедура була реалізована ще чотири тисячі років тому, що й описано у Старому Завіті. За сказанням, Сара, дружина Аврама, була безплідною, тому попросила свою служницю, щоб вона виносила дитину Аврама. Коли це сталося, Сара прийняла новонародженого хлопчика як рідного сина. Традиційно сурогатне материнство, про яке йдеться в Священному писанні, означало, кажучи сучасною мовою, природну інсемінацію жінки-донора, яка таким чином була одночасно і сурогатною матір’ю.

Розповсюдженим сурогатне материнство було і в Єгипті. Для того, аби божественна кров фараонів не змішувалася з кров’ю звичайних людей, вони брали собі в дружини рідних сестер, проте діти від таких шлюбів були зовсім кволими або з вадами розвитку. Тому для продовження роду єгипетські фараони користувалися послугами наложниць. Практикувалося сурогатне материнство також у стародавній Греції і Римі. Незважаючи на релігійні і культурні особливості, така практика застосовувалося в середні віки у Китаї, Кореї і Японії.

У період наукових досліджень у галузі медицини першою „сурогатною мамою” у 1891 році стала кролиця, якій французький дослідник переніс ембріон від іншої тваринки. А в липні 1978 року в Англії народилася перша дитина, зачата в пробірці. В Україні перша програма сурогатного материнства була реалізована у Харкові у 1995 році, коли мати народила немовля власній доньці, у якої природжена відсутність матки.

ЗА БУКВОЮ ЗАКОНУ

Єдиної думки щодо сурогатного материнства у світі не існує. Так, у Німеччині спроба імплантувати ембріон жінці, яка у наступному має намір відмовитися від своєї дитини, є злочином, відповідальність за який несе лікар. У Норвегії, Іспанії, Швейцарії дозволено лише некомерційне сурогатне материнство. У Канаді сурогатне материнство дозволене, але договір з сурогатною матір’ю не має юридичної сили, тобто жінка (сурогатна матір) може залишити народжену дитину собі.

У нашій державі сурогатне материнство є цілком законним. Не виняток — і комерційна його форма. Ці положення вписані у Сімейному кодексі України. Так, відповідно до статті 123, у випадку імплантації іншій жінці зародка, зачатого подружжям, батьками дитини є саме подружжя. А пункт третій цієї статті закріплює можливість використання подружжям при екстракорпоральному заплідненні донорів, і при цьому ембріон у будь-якому випадку належить подружній парі. Зокрема зазначено: „Якщо зародок, зачатий чоловiком, який перебуває у шлюбi, та iншою жiнкою, iмплантовано в органiзм його дружини, дитина вважається такою, що походить вiд подружжя.” Таким чином, подружжя, яке дало згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій, має всі батьківські права і обов’язки щодо дітей, які народилися в результаті використання цих методик.

Виходить, що Закон України не захищає інтереси біологічної матері, а ставить на перше місце умови угоди, яка була укладена між сурогатною матір’ю та подружжям. Закон не допускає можливості того, що сурогатна матір захоче залишити дитину собі, не зберігає за нею права залишити свою дитину та бути зареєстрованою у органах реєстрації актів цивільного стану.

МИ — ПРОТИ

Непохитною у своєму ставленні до цього питання є церква. За її канонами, сурогатне материнство, як і торгівля дітьми, є тяжким злочином, гідним суворого осуду. Церковнослужителі стверджують, що такі вчинки зневажають Бога та гідність дитини як особи, створеної за образом і подобою Божою. З іншого боку, вони є тяжкою зневагою божого дару материнства, глибоко ранять жінку, перетворюючи її на комерційний репродуктивний засіб, а тому за будь-яких обставин є морально недопустимими. На думку служителів церкви, сурогатне материнство порушує цілісність особистості, і, крім того, така методика передбачає руйнування глибокої емоційної близькості, що встановлюється між матір’ю і дитиною.

ЦІКАВІ ВИПАДКИ

До послуг сурогатних матерів вдавалися і відомі у всьому світі люди. Наприклад, Майкл Джексон відкрито оголосив про програму сурогатного материнства для народження своєї третьої дитини — Принца Майкла II. При виборі кандидатури сурогатної мами його цікавив тільки її інтелект, національність і вік. Не приховує, що вона вдалася до послуг сурогатної матері, і популярна російська співачка Олена Апіна. Другу свою дитину голлівудська акторка Шерон Стоун також „народила” за допомогою сурогатної матері.

До послуг сурогатних матерів вдаються сім’ї гомосексуалістів. Одна з найцікавіших таких історій відбулася у штаті Кентуккі, що у Сполучених Штатах. 23-річна сурогатна мати у 2002 році народила гей-сім’ї відразу четвірню від сперми одного з подружжя, а ще через два роки — одного хлопчика, але уже від сперми іншого тата. Таким чином батьки вирішили поріднитися через дітей. Єдиним засмученням для них стало те, що за законами штату вони не можуть бути вписані в свідоцтво про народження всіх своїх малюків одночасно.

Абсолютною рекордсменкою серед сурогатних мам дотепер залишається 39-річна англійка Керол Хорлок, яка успішно виносила і народила 9 малюків для бездітних пар — 6 дівчаток, включаючи двох близнят, і трьох хлопчиків. На відпочинок між вагітностями рекордсменка відводила собі не більше 6 місяців. Відомий випадок, коли американка, яка погодилася стати сурогатною матір’ю для бездітного подружжя, народила відразу п’ятьох хлопчиків. Це так вразило жінку, що вона навіть відмовилася від 15 тисяч доларів, які були обумовлені в договорі як винагорода за роботу.

Марина ДАНИЛЮК, Рівне.