Держава виплачує на продукти „гробовими”

ОТАКОЇ
Наслідки аварії на Чорнобильській АЕС у квітні 1986 року ще довго нагадуватимуть українцям про „мирний атом”, що чорною хмарою вкрив частину України. Двадцять років Україна бореться зі смертоносною аварією. Найважче тим, кого біда безпосереднього зачепила — це ліквідатори. Вони першими стали на шляху поширення смертоносного атома і захистили, іноді ціною власного життя, половину Європи. Непереливки і жителям Рівненської області. Близько 400 тисяч наших земляків належать до „чорнобильців”. До цієї категорії зараховують громадян, що так чи інакше постраждали від аварії на ЧАЕС. Жителі села Вичівка Зарічненського району проживають у третій зоні радіаційного забруднення. На закупівлю екологічно чистих продуктів харчування держава їм щомісячно виплачує ....дві гривні 10 копійок. Ці виплати в народі нарекли „гробовими”. — Хіба на ці копійки щось купиш?!, — з розпачем розводить руками місцева жителька. Раз на місяць вичівчани, що проживають всього у декількох кілометрах від білоруського кордону приходять до місцевого відділення зв’язку за „гробовими”. Радше за інерцією, а не щоб поповнити куций сімейний бюджет і придбати продукти. — Держава знущається, — так говорять про владу тутешні селяни. Така картина з „гробовими” типова для всієї України. Проте, не завжди державні виплати були мізерними. І справді, наприкінці 80-х років та на початку 90-х років виплати на придбання чистих продуктів, які довозили туди з екологічно чистих регіонів, становили 15 карбованців (рублів). Поволі економічна криза зробила своє. Ситуація з виплатою „гробових” мінялася на гірше, а надії на покращення, схоже, досі немає. Рівненська область є однією з найбільш постраждалих від Чорнобильської катастрофи. У 2007 році подано на затвердження Загальнодержавну програму комплексного соціально-економічного розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та місць компактного переселення громадян на 2008-2012 роки, передбачається залучення в область якнайбільше коштів не тільки державного бюджету.



ЛІКНЕП

Микола ГЛОТОВ.

В суд — зі знаннями права

Як діяти, якщо викликають до суду в справі про стягнення боргу з оплати за комунальні послуги, коли насправді Ви все добросовісно оплачували?


--------------------------------------------------------------------------------

Насамперед, виклик відповідача у справі здійснюється відповідно до статті 74 Цивільного процесуального кодексу України судовою повісткою про виклик. Разом із повісткою відповідачу, згідно зі статтею 127 ЦПК, судом мають надсилатись такі документи: копія ухвали про відкриття провадження у справі, копія позовної заяви та копії доданих до неї документів. Коли ж суд надіслав особі лише повістку, то громадянин-відповідач має право письмово написати і подати до суду клопотання з проханням відкласти розгляд справи і надати йому документи, надання яких передбачено законодавством, зокрема вищезазначеною статтею. З перерахованими документами та знаючи дату проведення попереднього судового засідання по справі, відповідачу слід прибути до суду у встановлений час. Також варто подати до або в день засідання суду свої заперечення проти позову. Заперечення краще подавати у письмовій формі та викладати їх з посиланням на докази. До заперечення необхідно додати копії квитанцій про оплату за послуги, вклеєні до розрахункової книжки, та копію заповнених сторінок такої книжки. Разом з тим на судове засідання треба принести оригінал відповідної книжки та всіх квитанцій, в тому числі вклеєних до неї, зміст яких може підтвердити те, що за послуги кошти оплачені. Ці документи потрібно надати судді в засіданні у справі для ознайомлення з їх змістом. Йдучи на засідання, візьміть паспорт або інший документ (обов’язково з фотокарткою), що може підтвердити особу. У суді по справі відповідач має такі права: знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги; знімати копії з документів, долучених до справи; одержувати копії рішень, ухвал; брати участь у судових засіданнях; подавати докази, брати участь у дослідженні доказів; задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам; заявляти клопотання та відводи; давати усні та письмові пояснення судові; подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб; користуватися правовою допомогою, знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти; прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти; оскаржувати рішення і ухвали суду; користуватися іншими процесуальними правами, встановленими законом. Для заперечень необхідно подати усі наявні докази або повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання. Крім того, відповідач має право визнати позов повністю або частково чи пред’явити зустрічний позов. Насамкінець, хотілось би наголосити, якщо Ви не маєте боргів з оплати за комунальні послуги, але Вас викликають по справі щодо наявності таких боргів, варто сходити до суду. Адже в разі неявки суд може прийняти рішення про несправедливе стягнення суми неіснуючого боргу.