Рівне:

Створення та просування сайтів

АНТОЛОГІЯ ОДНОГО ВІРША

Перлина 11-вер, 2008, 11:279 prov 1 711
Я люблю твої очі ожинові

Я люблю твої очі ожинові,
Що під вересень трішки сумні.
Тільки жаль, що ніколи
дружиною
Ти не станеш, напевне, мені.
Літо бабине висне, як
музика,
Зодягається в золото клен.
Ми навіки залишимось
друзями?
Це, звичайно, прекрасно, Але ж...
Як мелодія Раймонда
Паулса -
Менше сонця, а більше жури,
Осипається квіт, осипається
На притоптаний нами
спориш.
Ну, якби ж це нікуди не
їхати,
Ну, якби ж це, якби ж це, якби...
Осипається квіт, наче
віхола,
На ожинові очі тобі.
Микола БЕРЕЗА,
Рівне.


СЕРПЕНЬ
Відкували зозулі вже літо,
Дозрівають грушки під
вікном.
Над тремтливим і райдужним світом
Пахне хлібом і юним вином.
Серпня ніжний вогонь
відгоряє,
Студеніє в криницях вода.
Серця смуток торкнувся, хоч знаю –
Рання осінь, то ще не біда...
Все ж душа, як струна
стрепенеться,
Горло стисне незнана жура,
Коли коло лелече з’явиться
І прощально до хмар
закружля.
Ростислав ВАРЖЕЛЬ,
Рівне.


Осінь
Ще осінь жовті
смолоскипи
Не запалила вздовж
шляхів.
І ще медово пахнуть липи,
Бур’ян гіллястий не зотлів.
Лежать за косами покоси,
А за комбайнами - валки!
На дузі стигнуть чисті роси.
Лягають квіти у вінки.
Сидить у лісі сите птаство,
Біля пеньків ростуть гриби.
Немов ріка, пливе
багатство
В комори, скрині, погреби.
В душі надія стигне,
терпне,
Така глибінь, така яса!
По білім світі ходить
серпень.
Сміються сині небеса.
Юрії ЗАГОРСЬКИЙ,
Дубно.


БАБИНА ХАТА
Солом’яна стріха світилась, як німб,
А поки осмеркла з літами...
І чулося в тиші, як дихає хліб
На покуті під образами.
Свячена верба захищала шибки
Від позирку вражої сили.
І пахли коноплями ті рушники,
Що птахи на них голосили...
У білому світі сьогодні зима,
Померзли і звірі, і люди...
Я хочу в ту хату, якої нема
І більше ніколи не буде.
Людмила ЛИТВИНЧУК,
Березне.
Схожі новини
Сайт безкоштовних оголошень Сайт безкоштовних оголошень Пакети з логотипом

Соц. мережі
Вгору