Рівне:

Створення та просування сайтів

Став за літо Віктор „пастухом”

Суспільство 20-вер, 2008, 19:219 Lobanovskiy 1 155
Пізніше інтерес юних до траси дещо згас, та останнім часом проявився з новою силою. Правда, дещо іншого спрямування. Йдеться про міні-бізнес школярів. Днями зустрів знайомого семикласника Віктора С., запитав як провів канікули. Почув у відповідь відверте:
— Ніколи не буду ходити по бібліотеках, цього літа я став пастухом.
Знаючи сім’ю учня, здивувався: в обійсті ніякого хвоста не тримають, невже віддали сина у найми до хуторян? Та правда виявилася простою і водночас складною. Пізніше дізнався, що учень почав власне „діло” на трасі, розповів про деякі його комерційні таємниці в ранзі „пастуха”. Спочатку хлопчина шукав, у кого можна купити (брати) за божеською ціною солярку; потім визначив „дохідне” місце (подалі від АЗС) на трасі; нарешті вчився пропонувати водіям проїжджих автомобілів наявний товар. Якщо день вдалий, то можна виручити 60-70 гривень. Не думайте лишень, що вся виручка осідає в кишені продавця. Треба розрахуватись із господарем солярки, не забути про старших хлопців, які „поділили” на зони впливу трасу. Залишається в межах 15-20 гривень, та й день на день не випадає. Віктор проговорився, що кілька разів його лупцювали старші хлопці, тричі виганяли із „заставленого” місця, поки визнали за „свого”. І самому семикласникові доводилось ліктями „розштовхувати” інших, аби утвердитися. Добре, що має „наставника”, на кілька років старшого Олеся, котрого за неуспішність і масові пропуски уроків виключали зі школи – є кому заступитись.
Став за літо Віктор  „пастухом”

Запитував новоспеченого бізнесмена-„пастуха”, куди діває заробіток. У сім’ї цим не цікавляться, тому пускає на шоколадки, жуйки і цигарки. Що ж, завтра в цьому ряду може з’явитись вино, а потім горілка. Що ж далі? Відповідь напрошується сама.
Проїхав трасою між селами Жадківка і Новий Корець. Майже 20 „пастухів” і „пастушок” нарахував. Пропонують усе: капусту, картоплю, яблука, груші, качани кукурудзи, цибулю, моркву, молоко, яйця, виноград, петрушку. Кажуть, раніше дітей було ще більше, бо тепер масово копають картоплю, окремі перестали виходити на трасу. Ось зграйка дівчаток, які облюбували перехрестя біля Жадківки. Уже під обід, а виторг у кожної слабенький: від гривні до півтори. Виручені гроші переважно йдуть на зошити, ручки, олівці, лінійки, інше шкільне причандалля. Тільки русява Валентина Х. (старанна учениця сидить на „кравчучці” гортає „Зарубіжну літературу” для шостого класу) зізналася, що мріє придбати нову спортивну форму. Дізнався, що частину виручки витрачають на нехитрі дівчачі прикраси: гребінці, брошки, заколки. Вдома схвально ставляться до бізнесу дочок, вважають допоміжною статтею в сімейному бюджеті. Біда лишень, що окремі односельці (переважно бабусі-конкуренти) спокою на трасі не дають.
Як на мене, прикро бачити в такому ділі школярів. І хай розпинається кореспондент радіопрограми „Школяда”, що дитячий бізнес – позитивне явище, досягнення нашого часу, що займаються ним розумні, знаючі підлітки, в яких сучасні „бейси”, футболки з атрибутикою київського „Динамо” чи прізвищами відомих зарубіжних футболістів, добротні імпортні кросівки. Щось не бачив таких речей у корецьких сільських школярів, та й запити у них не такі, як у київських ровесників (майка-футболка з написом прізвища кумира коштує 150 гривень). Йдеться про купівлю зошитів, олівців, лінійок, гумки… А можливо, я помиляюсь і майбутній Україні потрібне саме такі підприємливі, здатні з юних літ боротись з конкурентами, особистості, в яких економічні інтереси переважатимуть над духовними? От тільки, як бути з постійною націленістю юних на споживацький інтерес: мати сьогодні зиску більше ніж учора, а завтра більше ніж сьогодні.
Василь ЯНОШІ,
Корець.
Схожі новини
Сайт безкоштовних оголошень Сайт безкоштовних оголошень Пакети з логотипом

Соц. мережі
Вгору