Рівне:

Створення та просування сайтів

Микола Жданюк: “Ми хочемо, щоб нас визнали, як бійців за волю України”

Суспільство 30-чер, 2005, 13:039 prov 1 284
Питання про визнання УПА воюючою стороною проти гітлерівської Німеччини не полишає порядку денного. Громадські організації і окремі громадяни висловлюють свої міркування з цього приводу.
Нині, в найкоротші дні червня – дні скорботи за загиблими у другій світовій війні, все частіше говориться про примирення між колишніми вояками УПА та бійцями і командирами радянської армії, які воювали на фронтах Великої Вітчизняної. Ми віддаємо належну шану героїзму та мужності бійців та командирів Радянської армії-визволительки, шануючи її ветеранів і не піддаючи сумніву їхнє право на ті мізерні привілеї, які вони мають сьогодні. Щодо вояків УПА, офіційного визнання їх внеску у визвольну боротьбу на окупованих фашистами землях України поки що не відбулося. Свою точку зору пояснює читачам “Провінційної газети плюс” голова Рівненської міської організації ветеранів УПА Микола Жданюк.
– Ми були патріотами України, – розповідає пан Микола. – Нами гордився народ України, особливо в західних областях. Так, ми були націоналістами. Ми боролися за нашу націю, щоб вона була вільною і незалежною. Ми боролися за вільну, самостійну Українську державу.
Ми справедливо вели боротьбу, воювали проти німецьких окупантів 1942, 1943 і частину 1944 року.
На початку війни була така мова між нами, упівцями, (а я був близько районного та обласного проводу ОУН, і мене повідомляли про такі рішення), були пропозиції з нашого боку співпрацювати з партизанами. Та енкаведисти знали про наші дії ще тоді, коли на теренах Рівненщини і Волині не було Червоної армії, коли тут ще були німецькі окупанти. Червона партизанка вела боротьбу з упівцями. Ми побачили, що не буде ніякого примирення, і вирішили боротись власними силами. Правда, наші керівники із-за кордону обіцяли, що коли війна закінчиться, нам допоможуть західні країни. І тому ми довірливо і патріотично чекали того часу.
Але 9 травня 1945 року закінчилась друга світова війна, а нам ніхто так і не допоміг. Ми самотужки вели боротьбу далі і далі. Знали, що проти такої сили, як Радянський Союз не вистоїмо, але здаватись не могли. Старались іти на якісь переговори, але це нічого не дало. Тому що НКВД дуже жорстоко поводилося з нашими людьми. Коли до них потрапляв упівець або підпільник, який не був в УПА, а тільки був членом ОУН, то його катували.
І я сидів у тюрмі, біля якої ми стоїмо. Я сидів одинадцять місяців і двадцять чотири дні. Мене там жорстоко катували, били. Але, на щастя, я був тоді молодим, сильним, здоровим і витримав ці тортури.
Нас звинувачують у тому, що ми билися з Червоною Армією. Нібито ми стріляли в спину солдатам, які йшли в наступ на фашистів у 1944-1945 роках. Так от, армійці з нами не воювали, з нами вели боротьбу енкаведисти. Були організовані спеціальні бригади НКВД на 100-150 чоловік. Коли вони оточили нас у Цуманських лісах (я був вояком і політреферентом у куріні “Гамалії”), ми героїчно захищалися, але отримали поразку. Декому вдалося прорватися з цього оточення, хоча багато наших хлопців – патріотів України – загинули. Це говорить про те, що не ми нападали на енкаведистів, а вони на нас. Чому вони не вели розмови про те, щоб спільно воювати проти фашистів?
Нас звинувачують у вбивствах комсомольських активістів, у тому числі сільських учителів. На це я відповім: ми співпрацювали з учителями-патріотами, з сільською інтелігенцією. А вбивали зрадників – тих, хто виказував енкаведистам вояків УПА. Це була справедлива помста.
А сьогодні, подивіться: у Рівному, на деяких будинках, наприклад, на вулиці Парковій є напис: “УПА – бандити, УПА – злодії” і свастика фашистська. Це зробили сучасні “енкаведисти”. Вони над нами знущаються.
Ми хочемо, щоб нас визнали, як бійців за волю України, щоб ми мали таке ж право, яке мають право вояки Червоної армії, як мають право ті з червоних, які навіть не воювали, а просто були в ті роки партійно-радянським активом. Вони мають всі привілеї, яких не маємо ми. Ми на своїй землі, ми маємо право боротися за це визнання. І вважаємо, що наш президент Віктор Ющенко, Верховна Рада України приймуть рішення про те, щоб визнати УПА-ОУН воюючою стороною, яка боролася за визволення України.
Записала Любов АНТОНЮК,
Рівне.
Схожі новини
Сайт безкоштовних оголошень Сайт безкоштовних оголошень Пакети з логотипом

Соц. мережі
Вгору