Наодинці

Подарувала нам свої вірші Наталія Демедюк. “Ось так поговорити хочу наодинці з читачем”, – зауважила енергійна, яскрава, мила Наталія.
Наталя Демедюк народилася і мешкає в Рівному. Працює в Рівненському економіко-гуманітарному інституті.
Казка
Ми сьогодні начепимо маску
І напишемо повість чи казку:
Як жили-були довго й щасливо
З невмиручою вірою в диво.
Як дахи свої зводили вперто,
Сповідали бажання мольбертам,
Як хапали за руки хвилини,
А вони вислизали невпинно.
Як брели за своїм ідеалом,
А його якось – і не стало,
Як писали на стінах їдальні
Свої гасла, відверто банальні.

Та завершення – без глави.
Лиш початок: жили-були…
Поворожи
Поворожи на срібній кулі.
Не вмієш? Я тебе навчу:
Візьми думки свої поснулі
Й маленьку крапельку дощу.

І вилий все на чисту воду,
Тепер на себе подивись
(Відкинь ненависть, злість, погорду,
Усе, що є й було колись).

І те, що дзеркало покаже,
На день вперед перенеси
У місто кіптяви і сажі
Очима вічної краси.