Нога в холодильнику
Переживаючи стрес після ампутації кінцівки, людина здебільшого не переймається подальшою долею втраченого органу. Хоча є одиниці пацієнтів, які все ж таки вирішують самостійно захоронити власну частину тіла. Пані Антоніна ( ім’я змінене) більше 30 років хворіє на цукровий діабет. У минулому році внаслідок ускладнення хвороби жінці ампутували стопу. Наслухавшись історій про те, що ампутовані органи часто знаходять свій останній притулок на міських смітниках, жінка вирішила самостійно похоронити частину свого тіла. І допоки пані Антоніна видужувала після операції, нога зберігалася... в холодильнику у її доньки... — Моя мама дуже набожна людина, — розповідає донька Валентина. — І вона хотіла, щоб її нога не була осквернена десь на звалищі, а була похоронена на кладовищі. Самостійно я не могла цього зробити, оскільки маю дуже слабкі нерви і навіть не в змозі була дивитися на цю ногу. Мама заповнила якісь папери в лікарні й ампутовану ногу, загорнену в поліетилен, віддали мені. Доки мама перебувала в лікарні, я справді зберігала ногу в морозилці. Хіба в мене був інший вихід?...
А в бочці — не огірки ....
Рівненські медики не дуже охоче розповідають про утилізацію медичного біоматеріалу. Єдиний медичний заклад, у якому погодились не лише розповісти, а й показати відділення, де відбувається експертиза і зберігання біоматеріалу — це міська лікарня. Завідувач патолого-анатомічного відділення міської лікарні Віктор Попіль (на фото) розповів, що ампутовані органи з операційного столу потрапляють до них у відділення на експертизу. Ампутація кінцівок у цьому медзакладі проводиться рідко. Як правило, кінцівки ампутують при ускладненнях цукрового діабету, гангрені, судинних патологіях, травмах, онкологічних хворобах. Після експертизи орган підлягає утилізації. З цього моменту і починаються проблеми. Звичайно, бувають випадки, коли пацієнт виявляє бажання самостійно захоронити свій орган. І коли цьому не суперечать санітарно-гігієнічні норми, то, оформивши необхідні документи, людина вирішує проблему самостійно. Але здебільшого проблема захоронення лягає на плечі лікувальної установи. Поодинці ні кінцівки, ні операційні відходи не хоронять. Медики чекають, поки набереться певна вага біовідходів. Тим часом ампутовані органи зберігаються в саморобній бочці у розчині формаліну. Коли маса біовідходів сягає 50 кілограмів, їх запаковують у спеціальний дерев’яний ящик і викликають катафалк комунального підприємства, із яким укладений договір про захоронення. А щоб зібрати 50 кілограмів біоматеріалу, потрібен не один день. Інколи на це йде місяць, інколи – два-три. Хоча 50 кілограмів – це не забаганка медиків. Вартість одного захоронення обходиться лікарні у 422 гривні. І для куцого бюджету державної медустанови захоронення біовідходів по 10-15 кілограмів – розкіш. Отож і „засолюють” у бочці апендикси і викидні, допоки назбирається максимально допустима вага. За непідтвердженими даними, біоматеріал деяких медустанов знаходить останній притулок у сміттєвих контейнерах. А зекономлені 422 гривні — це середньомісячна зарплата санітарки...
--------------------------------------------------------------------------------
Довідка
Всі медичні відходи класифікуються за п’ятьма класами: А, Б, В, Г , Д. Клас А — нешкідливі для життя відходи: папір, будівельне сміття, залишки їжі. Клас Б — небезпечні, потенційно інфіковані відходи: матеріали й інструменти, забруднені кров’ю, всі відходи з інфекційних відділень, патологоанатомічні й органічні операційні відходи. Клас В – надзвичайно небезпечні відходи туберкульозного і венерологічного диспансерів. Клас Г – прострочені медикаменти, прилади, які містять ртуть. Клас Д – всі види відходів, які містять радіоактивні компоненти. Кожному класу відходів відповідають свої правила утилізації.
--------------------------------------------------------------------------------
Де хоронять викидні?
У Рівному займається захороненням біовідходів спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування населення. Начальник спецкомбінату Борис Вовк розповідає, що їхня установа уклала договір про співпрацю з обласною лікарнею, міською лікарнею, тубдиспансером і онкодиспансером. Відходи пологових будинків і жіночих консультацій також проходять через патанатомію лікарень. Працівниця спецкомбінату, розповіла, що сама процедура співпраці із медзакладом виглядає так: — Медичний заклад передає нам заявку на захоронення. Ми катафалком приїздимо до моргу лікарні. В обов’язки медиків входить запакувати відходи в дерев’яний ящик розмірами 1.20 м. на 0,60 м., 0,60 м. Захоронюємо ці ящики на кладовищі Нове. Така послуга для лікарні обходиться у 422 гривні. За три квартали цього року працівники спецкомбінату здійснили близько десяти захоронень. Точну цифру працівники спецкомбінату вперто не називають. У середньому на кладовищі цьогоріч захоронили півтонни людських останків. Насторожує такий факт. Наприклад, завідувач патолого-анатомічного відділення обласної лікарні Богдан Богословець говорить, що спецкомбінат приймає від них ящики із детальним описом вмісту і закривається цей ящик у присутності працівника спецкомбінату. У спецкомбінаті стверджуюь, що у їхні функції не входить перевіряти вміст лікарняних ящиків і забирають із медустанови їх уже закритими. На кладовищі „Нове”. передбачено кілька секторів, які тут називають „безрідними”. Працівники кладовища показали найбільш впорядкований сектор №48 (на фото).
Тут хоронять людей, які не мають рідні, неопізнаних та відходи лікарень. На могилах невідомих людей стоять таблички із датою смерті і надписом „Невідомий”. Де-не-де серед цих табличок височіє хрест або пам’ятник. — Це рідня, яка знайшла родича, ставить, — розповідає працівниця кладовища. Дивно, але захоронення медичних біовідходів тут ніяк не позначені: ні напису, ні горбика, ні дати захоронення, ні медзакладу не вказано. — Яка їм уже різниця, — резюмує один із працівників кладовища, — тут про живих не думають, а то про шматки...
Ненароджених — у каналізацію
До біовідходів пологових будинків відносяться післяабортні відходи, викидні, мертвонароджені діти ( батьки яких відмовились від захоронення). Як розповіла головний лікар пологового будинку № 2 Ганна Чайка, згідно з новим законодавством, до 22 тижнів вагітності дитина вважається плодом, а після 22 тижнів – людиною. Вік ембріона і визначає порядок його захоронення. За словами завідувача патолого-анатомічного відділення обласної лікарні Богдана Богословця, відходи після абортів захоронюються в загальному ящику, а мертвонароджені діти в трунах. Окрім того, за словами пана Богдана, кожна плацента проходить гістологічне дослідження на виявлення патології. Для захоронення це ролі не відіграє, але важливо для здоров’я жінки, встановлення подальшої схеми лікування. Згідно з даними управління охорони здоров’я, в обласному центрі у 2006 році було здійснено 2602 аборти. Із них 1111 – в приватному медичному закладі ППФ „Гінекологія”. Як повідомила завідуюча інформаційно-аналітичним відділом центру медичної статистики Віра Ільчук, у Рівному лише ППФ «Гінекологія» має ліцензію на надання гінекологічних послуг, до яких відноситься і переривання вагітності. За її словами, у 2002 році вийшов Закон «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», до яких відноситься і медична практика. Згідно з цим законом, лікарям приватної практики, тобто фізичним особам, заборонено проведення абортів. Дозвіл отримує установа, яка виконує функції медичного закладу. Приватна медична установа, надаючи платні послуги пацієнтам, здебільшого не має таких фінансових проблем як державна. Як же вирішують проблему утилізації медичних відходів приватники? На це запитання керівник установи Ізидор Пініщук відповів: — У нас немає проблем із утилізацією, адже ми робимо аборти на ранніх термінах, відходи вимірюються в грамах, і йдуть вони в... каналізацію... До речі, наприкінці 12 тижня вагітності (аборти дозволено здійснювати до 12 тижня вагітності) вага зародка становить приблизно 50 грамів. Додамо ще 10-20 грамів на плаценту. Отож, за минулий рік більше 50 кілограмів біовідходів приватної медустанови потрапило до каналізації... Натомість міські епідеміологи стверджують, що у Рівному захоронення біовідходів відбувається з дотриманням санітарно-гігієнічних вимог. Завідуюча відділом комунальної гігієни міської СЕС Ольга Захарченко розповідає, що санепідемстанція щорічно перевіряє медзаклади щодо утилізації біовідходів. І порушень за останні роки не виявляли. Щодо відходів, які потрапляють до каналізації, пані Ольга повідомила,що вперше чує подібну інформацію, і запевнила, що санепідеміологи обов’язково перевірять вищезгадану установу.
--------------------------------------------------------------------------------
Погляд церкви
Ректор духовної семінарії Ігор Швець:
Ампутовані органи і мертвонароджені діти, викидні — все це бажано захоронити на кладовищі. Щодо мертвонароджених дітей, то їх захоронюють поблизу родичів. Хрест на такій могилі не ставлять, і не моляться за них, бо церква молиться лише за хрещених. Душі таких немовлят ніколи не потраплять до раю, але й не будуть мучитися в пеклі.
--------------------------------------------------------------------------------
Зізнання бомжа Бориса
Той контингент населення, який не гербує поліпшити своє матеріальне становище, риючись у міських смітниках, стає подекуди свідком досить цікавих подій. Борис, який гордо іменує себе бомжем з вищою освітою, розповів доволі шокуючу історію. За його словами, він знайшов собі досить непоганий заробіток, співпрацюючи із працівником моргу однієї з медичних установ міста Рівного. — Мій знайомий раз у два-три тижні передає мені відходи після операцій. Деколи це 1 кілограм, деколи 5-6. Це м’ясо я продаю одній багатій людині, яка за це платить хороші гроші. На запитання, для чого багатій людині людські останки, Борис багатозначно посміхається і видає: — Так для пса свого старається. Хтось йому порадив, що пес, спробувавши людського м’яса, буде постійно його потребувати. Говорить, що з псом бійцівської породи тепер йому не потрібні охоронці.... Рівненський кінолог Андрій Лисенко заперечує подібну теорію: — Собака не розуміє, яке м’ясо вона споживає, тож посилити агресивність за допомогою харчування просто неможливо. Агресивність закладена в тварині генетично. Чи врятує крематорій? Патологоанатоми впевнені, що вирішити проблему із утилізацією медичних біовідходів у Рівному можливо за умови будівництва крематорію. Богдан Богословець розповідає, що нещодавно отримав інформацію із МОЗу, що в бюджеті на 2008 рік закладені кошти на придбання муфтових печей в усі обласні центри України. — Це, звичайно, вирішило б багато проблем, — зауважує пан Богдан. — Адже окрім здешевлення самого процесу утилізації не витрачалися б додаткові кошти на проведення дезинфекційних заходів щодо знезараження біоматеріалу. ... Рівняючись на європейські стандарти, в нашій області проводять експерименти із сортування побутових відходів. Намагаються привчити людей у різні сміттєві контейнери викидати харчові і нехарчові залишки. Але допоки людські останки прирівнюватимуть до сміттєвих відходів, допоки змиватимуть у каналізацію абортовані ембріони і згодовуватимуть людські печінки ротвейлерам — нам не допоможуть ні муфтові печі, ні крематорії.
Вікторія ЛЕВЧУК,
Рівне.
