bank-ua.com
Рівне:

ЯКЩО ГРОМАДА ДОВІРИЛА ДОЛЮ…

Суспільство 22-січ, 15:249 prov 680 0
Цю жінку у Млинові знають заледве як не сестру милосердя, бо має не тільки тонкий слух на чужі клопоти, а й за першої змоги допомагає нужденним. Бувало, вона роздавала одяг пацієнтам деяких відділень центральної районної лікарні. У лікувальному закладі це зробити найлегше, бо тут Надія Присяжнюк працює медичною сестрою…
Власне, свою добру душу, наповнену гуманістичними намірами, пані Надія більше двадцяти літ віддавала на вівтар громади райцентру – п’ять скликань поспіль була депутатом селищної ради. І коли завів із нею мову про оте активне двадцятиліття, то співрозмовниця наче по писаному, видала цікаву інформацію. Найперше, наголосила, що депутати селищної ради ще у вісімдесяті роки минулого століття вкорінювали у населеному пункті чистоту, квітниковий розмай, санітарне благополуччя. І містечко тоді справді видавалося райським земним куточком, яке не тільки відзначали нагородами, а й сюди залюбки приїжджали гості із різних куточків країни, милувалися мальовничим довкіллям і пропагували його чистоту та затишок.
У ті роки, пригадує пані Надія, на сесіях селищної ради розглядалося чимало питань про індивідуальне будівництво у мікрорайонах Слобода та корморадгоспу. До потреб млинівчан дослухалися у підгаєцькому колгоспі “Правда”, голова якого, добродій Томашевський, особисто прибув на сесію і запевнив, що господарство відводить колгоспні землі для потреб жителів райцентру. І люди будувалися. Хоча в оту забудовну історію інколи вписувалися прикрі сторінки. Скажімо, коли між забудовниками виникало непорозуміння з приводу того, що на Слободі виділяли земельні ділянки площею 0,15га, а у корморадгоспі – 0,07-0,08 га, та ще й для спарених будинків. Щоправда, згодом усе затихло, хоча найвагомішим результатом все-таки стали зведені хати.
Колись сесія селищної ради вирішувала деякі кадрові питання. І до цього часу у пам’яті Надії Присяжнюк миті, коли обранці громади селища призначили завідуючою новозбудованим дитсадком №3 Валентину Кучеренко, яка до цього створила дитячу казку із дошкільного закладу №1. Тим рішенням пані Надія гордиться, бо педагогу від Бога довірили стратегічну ділянку життєдіяльності Млинова – виховувати майбутнє держави, так би мовити, в нових умовах.
Або зміцнення берегів річки Іква. Тоді депутати ходили від хати до хати, преконували млинівчан долучитися до важливої справи. І мости були прокладені. Як і став окрасою райцентру Комсомольський парк біля стадіону “Колос”, закладений згідно з рішенням сесії селищної ради, а його квітниками і клумбами милувалися численні перехожі. Неодноразово депутати здійснювали візити до керівників установ, підприємств селища, щоб “пробити” те чи інше питання, розв’язати ту чи іншу проблему. У вісімдесяті роки, вважає Надія Присяжнюк, частіше проводилися збори жителів вулиць, на яких люди дискутували із депутатами, але справи вирішували. Солоденькими обіцянками тоді ніхто нікого не “купляв”.
Свою милосердну душу пані Надія заповнювала турботою про інвалідів, сприяла Любові Пасічник, Анні Зич у вирішенні життєво важливих для них питань. Втім, не вела обліку корисних справ. Навпаки, інколи шкодує, що, можливо, комусь не допомогла. Хоча найбільше нині її турбує слабка виконавча дисципліна деяких посадовців, переймається долями нашої славної молоді, яка інколи збивається на життєві манівці, нехтуючи споконвічними високими духовними істинами та ідеями, збайдужіла до літніх людей та й часто громадської активності не виявляє. На щастя, це не правило, а виняток. Але й над винятками, на думку пані Надії, мають працювати ті, кому громада довірила свою долю…
Віталій ТАРАСЮК,
Млинів.
Похожие новости
Створення та просування сайтів Сайт безкоштовних оголошень Пакети з логотипом

Соц. мережі
Календар
«    Листопад 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930 
Вгору