МУЗЕЙ ПОПОВНИВСЯ ДРЕВНІМ ЧОВНОМ

Незважаючи на те, що 3арічненський районний краєзнавчий музей належить до периферійних, серед його експонатів чимало цінних і рідкісних, виготовлених руками предків-поліщуків у сиву давнину. Переважно, це — знаряддя праці, речі щоденного вжитку тощо.

А в цьому році музей райцентру поповнився ще одним справді унікальним експонатом — старовинним човном-довбанкою. Дехто із науковців припускає, що цьому плавзасобу більше тисячі років.
Знайшли човен, можна сказати, випадково. В урочищі Губен у річці Стир спекотної днини купалося кілька місцевих жителів. І раптом один із чоловіків щось тверде нащупав ногами на дні водойми. Не полінувалися, бо цікавість перемогла, — почали пірнати, й остаточно переконалися, що це витвір людських рук. А коли купальники спільними зусиллями дістали предмет — їхньому здивуванню не було меж. Очам чоловіків відкрився загадковий човен. Спочатку вважали, що він виготовлений із металу, бо був чорного кольору і покритий густим шаром мулу.
Після детального обстеження з’ясувалося, що човен цілісний, видовбаний із дубової колоди і вже став мореним. Днище у старовиного плавзасобу не плоске, як у сучасних човнів, а округле, повторює форму стовбура дерева.
Потім один із купальників доставив човен на власне подвір’я і повідомив про нього фахівців, а вже звідти знахідка перекочувала у музей. Тим часом місцевий краєзнавець Володимир Парунін висловив гіпотезу, що, можливо, довбанка виготовлена у ІХ столітті нашої ери, тобто ще у дохристиянську добу. Про це свідчить спосіб виготовлення човна, його досить низька осадка, що складала лише 25 сантиметрів. Натомість його довжина досить солідна: 5 метрів 30 сантиметрів, а ширина — 60 сантиметрів. Такої форми човни, що збереглися в користуванні до XX століття, люди називали душогубками, вони були дуже хиткі на воді, часто переверталися, складні в управлінні, що нерідко призводило до трагічних наслідків. А тому правити таким човном могла наважитися спритна, фізично сильна, вміла і смілива людина. І при цьому користувалися довбанкою для недалеких і нетривалих подорожей.
До речі, за давніми переказами, за півтора кілометра від місця, де знайдено човен-довбанку, в урочищі Пішаниця нібито у сиву давнину розташовувалася стоянка древніх варягів. А тому небезпідставно висувається гіпотеза, що саме вони користувалися такими ризикованими плавзасобами.
Ростислав ВАРЖЕЛЬ,
Зарічне.