На рак молочної залози хворіють утричі частіше

І цілком справедливо онкологи б’ють на сполох. Адже лише у Рівненському обласному онкодиспансері на сьогодні зареєстровано понад 2 тисячі жінок зі страшним діагнозом.
Крім того, попри кревні запевнення деяких горе-науковців і чиновників від медицини ще радянського періоду, що аварія на Чорнобильській АЕС суттєво не вплине на здоров’я народу України, найгірші побоювання і передбачення збуваються.
Про це вперто свідчать незаперечні дані. За останні двадцять років кількість хворих на рак молочної залози на Рівненщині зросла втричі. І, на думку сучасних медичних фахівців, ці темпи найближчим часом знизити навряд чи вдасться.
Хоча причиною захворювання можуть стати депресія, ослаблена імунна система, незадовільне харчування тощо.
Усі роки після чорної атомної катастрофи страшна недуга активно поширюється і становить на Рівненщині понад 38 випадків на 10 тисяч населення. Цей показник значно вищий у Дубенському і Млинівському районах та місті Рівне. Не набагато краще становище у Радивилівському, Березнівському, Сарненському, Гощанському і північних районах області.
На перший погляд, наведені загальні цифри не такі вже й великі, щоб лякатися. Але хвороба страшна у кожному конкретному вияві. Тим більше, що цифри не завжди відображають справжнє становище. Понад півтори тисячі мешканок Рівненської області перенесли операцію на молочній залозі і продовжують жити. Разом з тим, третина хворих через об’єктивні і суб’єктивні причини перебуває у такому занедбаному стані, що повністю їх вилікувати вже майже неможливо.
Фахівці-лікарі запевняють, що рак молочної залози виліковний, і боротися із цією хворобою можна і необхідно. Правда, для цього пухлину потрібно виявити на ранній стадії. Адже у багатьох випадках недугу виявляють надто пізно, коли вже вона важко піддається лікуванню. На жаль, останнім часом рак молочної залози часто фіксується медиками у запущених стадіях. Таке становище тісно пов’язане із ліквідацією медичних профілактичних оглядів працівниць підприємств, організацій та установ. На сьогодні їх проходить трохи більше 30 відсотків жінок.
Знаючи про існування потенційної загрози здоров’ю, рівненські жінки все одно рідко звертаються до лікарів, особливо гінекологів, із проханням оглянути їх, хоча рекомендується це робити хоча б раз на рік.
Спонукає до сумних роздумів і той факт, що навіть дівчата шкільного віку практично залишаються поза увагою лікарів. Тоді, як їхні ровесники — хлопці із 14-річного віку щороку проходять медогляди на допризовних і призовних комісіях.
Нічого гріха таїти, є жінки, переважно із північних районів області, котрі ніколи в житті не звертаються до лікарів зі скаргами на здоров’я, не обстежуються, а лікуються на примітивному домашньому рівні. Вони просто хворіють, згоряють, немов свічки, і кануть у небуття, ніколи не псуючи при цьому офіційної благополучної статистики. Ось така сувора і печальна реальність.
Трапляються непоодинокі випадки, коли, почувши діагноз про рак молочної занози, хворі звертаються за допомогою до так званих народних цілителів. А коли усвідомлюють, що пішли обманним шляхом і знахарі нічого не допомагають — лікарі уже не в змозі чимось зарадити.
Неабияким гальмом в оздоровленні жінок Рівненщини, які мають пухлини молочних залоз, стало хронічне безгрошів’я більшості населення. Адже лише одиниці, вражені страшною недугою, мають кошти на обстеження, профілактику, лікування чи операцію. А тому навіть рання діагностика не може зарадити нещастю. І часто-густо ще молоді люди залишаються один на один із онкологічним монстром, що, по суті, означає жахливу і усвідомлену приреченість. Адже щороку у середньому по півтора десятка осіб в області відмовляються від операції, мотивуючи свій жорстокий вчинок відсутністю грошей. Мовляв, дешевше померти, ніж стати непомірним тягарем для рідних. Адже всі медикаменти для лікування доводиться купувати хворим, і це в наш час недешево.
Із метою проведення психологічної реабілітації хворих на рак молочної залози при обласному онкодиспансері створено волонтерську організацію “Тополя”. Її очолює Любов Мазуркевич, яка на власному досвіді переконалася у труднощах лікування і реабілітаційного періоду. Тому й вирішили допомагати людям. Вона переконана, що хворих насамперед треба оточувати любов’ю, турботою і увагою, щоб вони не почувалися другорядними, пригніченими і приреченими.
Важливо лікувально-діагностичні заклади із профілактики раку молочних залоз оснастити сучасним обладнанням, якого не вистачає. А отже нема можливості оперативно і високоефективно здійснювати обстеження.
Існує в області і Рівному чимало медичних програм, у тому числі й з профілактики раку. Але тільки на папері, бо вони не підтримуються фінансово і їхнє виконання переноситься із року в рік.
Питання боротьби із раком молочної залози надто складне і потребує не тільки знань, досвіду, енергії працівників медичної галузі, кваліфікованої наукової думки, а й значних матеріальних затрат. А цього у нашій країні, враженій економічною кризою і поголовною корупцією, досягнути майже неможливо.
Ростислав ВАРЖЕЛЬ,
Рівне.