Рівне:

Створення та просування сайтів

Не дружина і не коханка, або Про підводні течії цивільних шлюбів

Особливий погляд 27-бер, 2008, 11:309 prov 4 119
У нашій країні багато хто обирає так званий цивільний шлюб. Мовляв, потрібно придивитися один до одного, притертися характерами. А якщо не склеїться, легше буде розбігтися врізнобіч – ніхто нікому нічого не винен. І щоб не говорити про себе не зовсім приємним для сприйняття словом „співмешканці”, люди почали називати спільне проживання цивільним або громадянським шлюбом. Хоча шлюбом це охрестити аж ніяк не можна. Адже поняття „громадянський шлюб” саме й означає стосунки чоловіка і жінки, оформлені в органах державної влади, проте без участі церкви, тобто без вінчання.
Загалом цивільний шлюб не є вигадкою людини ХХ чи ХХІ століття. Він був відомий ще задовго до нас, хоча нормою став саме у наші часи. Так, ще відомий французький письменник Вольтер шістнадцять років прожив із маркізою дю Шатле. В той час жінка була заміжньою, а сам Вольтер так ніколи і не одружився. Талановитий художник Ван Гог перебував у громадянському шлюбі з колишньою повією Класіною, допомагаючи виховувати її двох дітей.
Сьогодні цивільний шлюб набуває все більшої популярності. Наприклад, у Швеції половина народжених дітей – позашлюбні. У Німеччині молоді люди також одружуються переважно після кількох років спільного проживання, зазвичай після народження дитини. Однак одинока мати у цій країні має багато пільг, тому не поспішає заміж. У США жінка завжди може подати позов про визнання співжиття шлюбом, і закон на її боці. Тобто у західних країнах держава забезпечує соціальні пільги матерям-одиначкам, яких достатньо для того, щоб добре жити і виховувати дитину. На жаль, в Україні ще багато прогалин у цій сфері. І хоча Сімейний кодекс, що вступив у дію у 2004 році, врегульовує відносини між чоловіком і жінкою, які проживають на одній території, ведуть спільне господарство, але не реєструють свої відносини в органах державної влади, називаючи це фактичним шлюбом, все ж таки найбільш спірних питань він однозначно не вирішує.
Cімейний кодекс захищає матеріальні інтереси незареєстрованого подружжя. Майно в цивільному шлюбі ділиться так само, як і в законному. Єдина ремарка – якщо в суді ви зможете довести факт співжиття. А це, зрозуміло, досить неприємний і затягнений у часі процес. Так, майно, набуте за час спільного проживання, належить обом на правах спільної власності. Але набагато важче у фактичних шлюбних відносинах з’ясувати, що саме зарахувати до спільної власності, хоча б тому, що складніше визначити термін проживання громадян у такому шлюбі (немає документів, що підтверджують реєстрацію та розірвання шлюбу). У таких ситуаціях зазвичай більше потерпають жінки, оскільки чоловіки заробляють гроші, на них у переважній більшості випадків оформляються спільна власність, житло, фірма і таке інше.
Як і в офіційному шлюбі, жінка, яка проживає в незареєстрованому шлюбі, має право на утримання в разі вагітності чи у випадку інвалідності. Коли ж у такого подружжя народжується дитина, батьківство реєструється за спільною заявою матері і батька дитини, тоді коли у зареєстрованому шлюбі достатньо лише заяви одного з батьків. У разі, якщо чоловік і жінка, які перебувають у цивільному шлюбі, вирішили розлучитися, буква закону гласить, що права їхньої спільної дитини в такому випадку не повинні обмежуватися. Тому кожен із батьків зобов’язаний утримувати її до настання повноліття. У разі небажання цього робити суд може змусити виплачувати аліменти. До слова, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Якщо чоловік, який перебував у незареєстрованому шлюбі, помирає, дитина за будь-яких обставин є спадкоємцем першої черги. Значно гірше складаються обставини для так званої цивільної дружини. Якщо жінка, яка перебувала у зареєстрованому шлюбі, стає першим спадкоємцем, то, за Сімейним кодексом, особа, яка проживала з покійним однією сім’єю п’ять років, має право на спадщину, але аж у четвертому коліні. Мається на увазі, що у разі смерті одного зі співмешканців право на спадок отримується після дітей, родичів, навіть включаючи тітку і дядька. До того ж, треба довести, з якого моменту існував цей фактичний шлюб. Доказами можуть бути спільні діти, форма із ЖЕКу про реєстрацію за адресою померлого, підтвердження про ведення спільного господарства від родичів і сусідів. Якщо суд встановить факт фактичних шлюбних відносин, то чоловік або жінка можуть стати спадкоємцями першої черги.
Насамкінець хочеться сказати, що кожен сам вільний обирати свій життєвий шлях, свою другу половинку і вирішувати, чи йти під вінець або ж жити, не сковуючи свою волю печаткою у паспорті. Проте задумайтеся над результатами одного цікавого дослідження: близько 90 відсотків цивільних дружин вважають себе заміжніми, а от 85 відсотків цивільних чоловіків стверджують, що вони холостяки...
Марина ДАНИЛЮК,
Рівне.
Схожі новини
Сайт безкоштовних оголошень Сайт безкоштовних оголошень Пакети з логотипом

Соц. мережі
Вгору