Найвідоміші ікони Свято-Троїцького Дерманського монастиря

Ікона святого Пантелеймона
Пантелеймон вважається лікарем духовних і тілесних недугів. Народився в ІІІ ст. в м. Нікоміді, під час жорстоких гонінь Христової церкви, в сім’ї язичника і православної християнки Єввули. З дитинства мати наставляла його на православний путь.
Ікона “Пантелеймон”, що знаходиться у монастирі, написана на горі Афон приблизно у ХVІ ст. — ХVІІ ст. За свідченнями сестер, такі ікони писалися винятково чловіками, з постом і молитвою. Подарована для монастиря афонськими монахами. З 1960-1991 рр. зберігалася в людей, які після відкриття монастиря повернули її. У 2001 році знаходилася на реставрації у Києві. Після того, як з ікони зняли сім шарів фарби, вона почала мироточити.
Ікона написана на дошці. Святого зображено на весь зріст, ніби під час ходи. У лівій руці він тримає невеличку коробочку, а в правій — ложку. Невідомий автор таким розташуванням намагався показати глядачеві фрагмент подорожі святого, під час якої він лікував людей. Позаду зображені будинки й пагорби, але характерною їх рисою є те, що вони дуже маленькі. Можемо розуміти, що цією особливістю автор хотів привернути увагу до святого. Одяг на ньому червоного і зеленого кольорів. Як нам відомо, червоний колір — колір царів. Але варто зазначити, що цей колір — і символ крові, великих страждань та мук. Саме тому зображують верхній одяг великомучеників червоним. Нижній одяг — зелений, цей колір символізує молодість, адже святий зображений молодим. Зважаючи на це, приходимо до висновку, що художник намагався якомога точніше передати внутрішній світ, вік і місію святого на землі.
Ще одна особливість ікони полягає в тому, що в ній присутній “позем”, або клаптик землі. Це риса більш “пізніх” ікон. Це також пояснюється тим, що точної дати написання ікони немає.
Художник зображує святого на золотому фоні, що символізує образ світла і спокою.
В серпні 2006 року на свято Пантелеймона до монастиря з’їхалося дуже багато людей, щоб помолитися, подякувати святому і попросити в нього заступництва. В той день на вулиці стояла гарна сонячна днина. Після відправи, коли люди пороз’їжджались по домівках, а ікону внесли в монастир, вона почала мироточити більше, ніж в інші роки. За свідченнями сестер-монахинь, це диво сталося завдяки тому, що на святковій молитві було набагато більше паломників, ніж завжди... Чи не можна провести аналогію між цим? А втім, ікона — це молитва...
Насельниці монастиря іноді відчувають, що часточка мощей біля образу святого великомученика і цілителя Пантелеймона буває теплою. Звичайно, відчути це може не кожен. Напевне, це така межа, де сходиться релігійне, духовне й естетичне, де немає неспокою, а існує лише молитва і віра.
Вікторія ЄРЕЙСЬКА,
Здолбунівський район.