Марчук Ілона

Я люблю тебе, Україно

Україно моя, рідна ненько,
Я люблю тебе усім серденьком.
Я люблю твої ліси і поле,
Й жайворонка в небі спів чудовий.

Я люблю твої луги квітучі,
Люблю дзвін твоїх пташок співучих.
Я люблю твої ліси і полонини.
Біля тину кущ червоної калини.

І садок вишневий, і криницю,
Що дає джерельну нам водицю.
Я люблю Карпати – сині гори,
І твоє ласкаве Чорне море.

Я люблю співать пісні народні,
Ті, що популярні ще й сьогодні.
Я люблю дивитися на небо,
Ще люблю писать вірші про тебе.

Я люблю матусі колискову,
Я люблю вкраїнську рідну мову,
Я люблю тварин, людей, рослини,
Словом, я люблю тебе, Вкраїно!

Перша вчителька

Синя річка в лузі під вербою
Гомонить, виспівує вона,
Треба нам прощатися з тобою,
Рідна перша вчителько моя.
Непомітно ці роки летіли,
Наче птахи в небо голубе,
Ти була така хороша й мила
І ніколи не забуду я тебе.
Вже настав цей день сумний – прощання,
Вже прощатись нам з тобою час,
Хочу я лише тобі сказати,
Щоб не забувала учнів, нас.
Синя річка в лузі під вербою
Гомонить, виспівує вона
Жаль мені прощатися з тобою,
Рідна перша вчителько моя.