ЩО ПОСІЄШ…те й зійде

Весна у розпалі. У цю благодатну пору прокидається не лише природа, а й людські прагнення набирають нових обертів. Господарства усіх форм власності виводять на лани недоламані трактори і коней, а справжні господарі намагаються, долаючи чергові труднощі, засіяти землю добірним насінням, щоб виростити хороший урожай. Всі — від міського дачника до фермера — виходять у поле.
І хто не має свого насіння чи не створив його запасу ще з минулого року – поспішає на Рівненські базари і базарчики. Тут він потрапляє у різнобарвне оточення торговців, котрі навперебій пропонують ходовий нині товар. Заклопотані власники бодай клаптика землі уважно переглядають тоненькі упаковочки, радяться, обмінюються думками.
Одна, з усього видно, досвідчена господиня із приміського села Бармаки розповідає приятельці про свої весняні проблеми, які привели її на насіннєвий базарчик. Відразу ж після нового року завбачлива молодиця придбала тут насіння кабачків і вирішила перевірити його. «Майже два місяці пролежало у вологій шматині і хоч би тобі паросточок виткнувся. Так і згнило», — бідкається жінка.
Пригадую із цієї серії ще одну бувальщину. Торік один мій знайомий купив на рівненському базарі насіння моркви. Старанно підготував грунт, як і належить, за всіма правилами агротехніки посіяв. А виросло невідомо що: чи якийсь бур’ян, чи взагалі нетутешня рослина, що навіть віддалено не була схожою на моркву…
Нинішнього року на ринках України розгорнули свою активну діяльність понад 100 фірм, що займаються експортом і торгівлею насіння. І нікуди правди діти, є серед них чимало й таких, що віддають перевагу звичайнісінькому шахрайству, прагнуть на співвітчизниках нажитися.
У Рівному за принципом колишнього обкому діє чимало підпільних сімейних «фірм» із фасування насіння будь-якої рослини і сорту. Організаційні засади такого тіньового «підприємства» прості до банальності. Глава сімейства доставляє кілька мішків насіння найбільш ходової культури, замовляє у друкарні відповідні барвисті упаковки і можна приступати до фасування. І дарма, що з одного мішка насіння, наприклад, моркви «творяться» різні і найпопулярніші сорти – покупцю про цю «туфту» важко здогадатися. Заповнені пакетики заклеюють за допомогою гарячої праски, проштамповують термін зберігання — і на базар.
Принагідно хочеться нагадати, що є насіння різних культур, яке мало чим відрізняється одне від одного, нерідко бур’яни ніби «копіюють» культурні рослини, настільки вони схожі між собою, Саме тут і з’являється широке поле діяльності для шахраїв, пройдисвітів та інших любителів легкої наживи. Нерідко рівненські базари «окуповують» гуртові продавці, котрі доставляють насіння із Польщі, Росії, Білорусі, Молдови. Тому нерідко із одного мішка можуть запропонувати насіння не тільки різних сортів, а навіть і різних культур, особливо, якщо ви у них не дуже добре розбираєтесь.
До такої ситуації привело й те, що в Рівненській області майже зникли господарства, які займаються вирощуванням культур на насіння, особливо овочів. Та й взагалі овочівництво, як галузь землеробства, животіє за рахунок приватних городів пенсіонерів. А звідти й наслідки, хаос і безконтрольність у цій важливій справі, що й спонукає нечистих на руку спритників навіть на смітті мати “навар”.
І на базарі ніякої гарантії, окрім чесного слова, вам ніхто не дасть. Та й не зарадить ніхто: ні міліція , ні податкова адміністрація, ні насіннєва інспекція, ні комітет у справах захисту прав споживачів, ні інші численні “захисні” організації, що переважно тільки на словах вболівають за своїх бідних співвітчизників.
Ростислав ВАРЖЕЛЬ,
Рівне.