Рівне:

Створення та просування сайтів

ПРОПОНУЮ РОБОТУ ЗА КОРДОНОМ… ПОВІЄЮ

Суспільство 01-чер, 2006, 19:489 prov 7 762
Ще півроку після повернення додому Аліна здригалася від кожного телефонного дзвінка, не наважувалася виходити на вулицю та в кожному чоловікові вбачала свого кривдника. Здавалося, що люди з презирством дивляться на неї, перешіптуючись за спиною: “Дивіться, повія пішла!..”
Хоча ще три роки тому дівчина раділа життю і гадки не мала, що їй колись доведеться відмиватися від огидного тавра повії. Просто утопічна примара швидкого і більш-менш легкого заробітку заманила Аліну за кордон, у Турцію, де сталося невиправне.
Все почалося зі знайомства з чорнявим широкоплечим Андрієм. Вишукане залицяння, романтичні зустрічі, дорогі подарунки. Але хлопець їхав на рік у Стамбул на роботу. Запропонував дівчині помандрувати разом із ним. Мовляв, нібито там має знайомого, у магазині одягу якого Аліна і працюватиме продавцем. Не маючи нічого такого, що б стримувало її вдома, Аліна подалася з коханим, який виявився простим… трафікером – торгівцем людьми. А потім усе відбувалося за звичним у таких випадках сценарієм. Дівчину продали у будинок розпусти, де її протести закінчилися побоями і нещадним згвалтуванням. Потім сказали, що відпустять, якщо відпрацює заплачені за неї гроші. І тут почалося – більше десятка клієнтів щодня, алкоголь, п’яні посмішки та грубий звірячий секс, а часто і з кулаками накидалися, коли відмовлялася задовольняти всі похоті. А грошей як не було, так і не з’являлося – майже всі забирав господар притону. Здавалося, усьому цьому жаху не буде кінця, аж поки в будинок розпусти не наскочили правоохоронці і не допомогли дівчині повернутися на батьківщину.
На жаль, такі гіркі випадки трапляються з нашими співвітчизницями нерідко. Як розповіла голова правління центру підтримки громадських ініціатив “Чайка” Лариса Гунько, шляхів вербування жінок для подальшого їх використання у секс-індустрії нині існує безліч. Це, передусім, оголошення про працевлаштування за кордоном, шлюбні агенства, знайомства через Інтернет. Відомі навіть випадки, коли вербувальники приїжджали прямо на випускний вечір, аби заманити дівчат.
Звичайно, несправедливо говорити, що кожен виїзд за кордон – це пряма дорога у бордель. Деяким жінкам вдається вийти заміж за іноземця, іноді навіть за багатого. Але часто такі шлюби передбачають екплуатацію: мало того, що українські жінки вродливі, вони ще й гарні господині. Одна моя знайома вийшла заміж за досить заможного італійця. Відіграли пишне весілля, а перший подарунок, який зробив чоловік своїй дружині, – це звільнив усіх робітників, включаючи садівника. А жінка без права виїзду в місто, без власних прибутків залишилася такою собі домогосподаркою у золотій клітці.
Але цей варіант, скажімо, є чи не найбільш оптимістичним. А зачасту жінки та дівчата, які їдуть працювати офіціантками, танцівницями, масажистками, домогосподарками чи ж з метою вийти заміж за іноземця, потрапляють до рук власників борделів, які примушують виставляти на продаж власне тіло… Та найприкріше те, зазначає Лариса Гунько, що майже всі вони знають про можливу небезпеку, втім, непереборний український оптимізм бере гору. “Це може статися із ким завгодно, лише не зі мною”, – переконані вони.
Іноді представниці слабкої статі навіть не уявляють, куди їдуть і які обов’язки лежатимуть на них, підписують підозрілі угоди про співпрацю, написані незрозумілою для них мовою, або ж у яких окремим пунктом зазначено: “та виконуватиме іншу роботу за вимогою роботодавця” (а вимоги можуть бути найрізноманітнішими!). І найгірше – жінка віддає практично незнайомій їй людині свого паспорта нібито для оформлення ще деяких документів. І тут панове сутенери не забаряться із залякуваннями. Мовляв, без паспорта ти стаєш безправною, ти ніхто у чужій країні, а ми можемо віддати тебе до рук міграційної поліції, яка прийме рішення про твою депортацію через порушення міграційних законів і таке інше… Краще відпрацюй гроші, які я за тебе заплатив – а далі хоч на всі чотири сторони. І жінки, забуваючи про існування консульств, посольств та не уявляючи іншого виходу, часто піддаються на такі пропозиції. Хто не погоджується – примушують силовими методами. Так що вибір, по суті, невеликий. Після цього багато хто залишається просто на трасі для обслуговування іноземних туристів, інші потрапляють в нічні клуби та будинки розпусти. Проте надія “відпрацювати” і стати вільною, працювати на саму себе – це лише омана. Ставши заручницею боргової кабали, жінка практично не має шансів вирватися із цього замкненого кола: після оплати візи, дороги, з’являються інші вимоги до неї – оплата за житло, засоби гігієни, якийсь одяг і таке інше. А коли дівчина перестала відповідати вимогам так званого роботодавця, її перепродають у інший притон. І так може тривати до безкінечності.
Щоб жінки були податливішими, їх зачасту “підсаджують” на алкоголь та наркотики. Ще жорсткіше це відбувається в арабських країнах. Адже мусульмани не визнають ніяких контрацептивів – і власники будинків розпусти за такий секс можуть зірвати значно більший куш. Тому перед тим, як використовувати жінок у секс-індустрії, вони влаштовують блокаду антибіотиками – щоб жриці кохання довше протрималися. Втім, як говорить Лариса Гунько, ніяка доза антибіотиків не зможе врятувати від хвороб, що передаються статевим шляхом.
І ось маємо: ті, кому вдалося вирватися, повертаються додому травмованими рівною мірою як фізично, так і морально. По-перше, цілий букет венеричних хвороб, підозра на СНІД, втрата репродуктивної функції. По-друге, боязнь перед розголошенням її минулого народжує масу комплексів. І зрозуміло, що налякана жінка не наважується звертатися до правоохоронних органів. Як результат – винуватці залишаються непокараними і продовжують калічити людські життя. Проте, як говорить пані Лариса, останнім часом крига скресла. Якщо раніше у рік ледь розглядалася одна судова справа щодо торгівлі людьми, то з початку 2006 уже три справи знаходяться у суді. Тобто у населення зростає правова свідомість, а дівчата-жертви готові свідчити, аби попередити інших про небезпеку, яка чекає тих, хто їде по легку копійку за кордон.
Марина ДАНИЛЮК,
Рівне.
Схожі новини
Коментарі - всього 1

Журналіст 03-січ, 14:11

Шукаю інформацію про жертв секс рабства для написання репортажу. Інформацію надсилайте сюди vitospluss@mail.ru
Сайт безкоштовних оголошень Сайт безкоштовних оголошень Пакети з логотипом

Соц. мережі
Вгору