Данина пам’яті

У Костопільському краєзнавчому музеї проходить надзвичайно унікальна виставка картин заслуженого діяча Республіки Польща Ганни Бабич та її доньки Леокадії Загальської. А днями тут відбулося дійство, гідне подиву і захоплення: яка невичерпна криниця людської душі, який талановитий, щедрий і життєлюбний наш український народ!
Із запашним хлібом та паляницею у місцевий оберіг культури завітала майстриня художньої вишивки Леокадія Загальська зі співочим гуртом “Вишиванка” села Гайки Ситненські Радивилівського району, який сама ж очолює. Вона згадала деякі сторінки нелегкого життя своєї мами, розповіла про шлях її творчого становлення, про те, як відчула потребу продовжувати розпочату ненькою справу.
— У мами була Божа іскра таланту, — говорить пані Леокадія. — Все у неї виходило тонко і гарно. Не випадково її направили для виконання вишивальних робіт у Перемишль. Потім — виставки у Львові, Рівному, Луцьку. Унікальною була її картина “Свята Матір Тереза”, вишита золотими і срібними нитками, яка, очевидно, і стала початком її творчого визнання. Коли мами не стало, я вирішила представляти її роботи, показуючи людям диво, створене руками за допомогою голки і нитки. Це виснажлива праця, треба бути трудоголіком і любити життя.
Пані Леокадія представила і свої картини, вишиті гладдю. Дар творити на полотні вона успадкувала від матері. І ось уже понад 12 років займається цим професійно — вишила близько 25 картин, тематика яких різноманітна. Це — пейзажі, натюрморти, квіти, портрети, ікони, хоругви. Виставки таких диво-картин проходять не лише в Україні, а й за її межами — у Чехії, Польщі. Найважливішою своєю роботою майстриня вважає прапор міста Дубна, де народилася. А вишила його в 1998 році за порадами та з благословіння мами.
Це зворушливе дійство нагадувало не стільки презентацію, як теплу зустріч майстрів вишивання, співу, працівників культури, школярів. Присутні поділилися враженнями, висловили свої побажання.Музичним дарунком для гостей був виступ місцевого ансамблю “Нивка”.
Це було справжнє свято душі, данина пам’яті мами — Ганни Бабич.
Галина Мінюк,
Костопіль.