Боже!.. Відбери в мене мову

Наталка та Володимир, познайомившись, до нестями захопилися один одним. Здавалося, закохалися. Проте коли провели разом ніч, хлопець почав просити в Бога, аби зробив так, щоб дівчина не була вагітною. І ніби обіцяючи чи перевіряючи Всевишнього, говорив: «Якщо я з нею ще раз проведу ніч, то відбери в мене мову.»
Знайомство молодих людей відбулося на одному із концертів, але не рок чи поп-зірок, а студентів музичного училища. Володимир, який володів неабиякими вокальними здібностями і від природи мав артистичний дар, настільки вразив Наталку, що вона після концерту, ні про що не задумуючись, підійшла до нього, щоб висловити своє захоплення його співом і поділитися з ним враженнями. Слово за словом — і юні особи були поєднані чимось невидимим, але досить міцним. Вони здавалися двома половинками, які знайшли одна одну… Далі були романтичні миті, квіти, зізнання і, зрештою, ніч, проведена душа в душу, серце в серце… Ніч, яка замість зближення та єднання, принесла зовсім протилежні очікування…
Коли Наталка невдовзі сказала Володимиру, що вона, напевне, вагітна, той наче змінився. Почав віддалятися від дівчини і все частіше просив у Бога, щоб зробив так, аби Наталчині слова виявилися неправдою. Запевняв Усевишнього, що якщо той зробить диво, то він більше ніколи не проведе з нею жодної ночі. «А якщо це раптом станеться, — звертався до неба Володимир, — то відбери в мене, Боже, мову!..» Прохання були почуті. Наталка не була вагітною. Але… однієї ночі трапилося те, що знову на деякий час, як і колись, з’єднало молодих людей, а потім розлучило…
Юнак втратив дар мови. До яких тільки лікарів не водили батьки сина, — все було даремним, всі, дивуючись, розводили руками. Начебто безпричинно хлопець перестав говорити. І ніхто не міг допомогти.
Німування Володимира тривало доти, поки він таємно від усіх не пішов до церкви. Після відвідин одного із храмів у його місті юнак ще на деякий період зник із дому. Походив по найближчих святинях, приклонявся до ікон, святих мощ… Повернувся начебто переродженим. Став відвідувати богослужіння (родичі та знайомі, бувало, сміялися з цього)… А через півроку він знову зійшовся з Наталкою. Помирилися. Одружилися. Зараз молода пара очікує поповнення сім’ї. Дитинку, яка народиться, майбутній татусь Володимир уже заздалегідь безмежно любить і бажає, щоб вона якнайшвидше появилася на світ.
Юлія БОНДЮЧНА,
Рівне.