В Дубні знов розквітла „Червона калина”

П’ятнадцять років тому започатковано у виховних колоніях фестиваль „Червона калина”, що став традиційним і міжнародним, бо охоплює 11 ВТК України та Молдови. Метою заходу є сприяння реалізації прав неповнолітніх засуджених на дозвілля, заняття в художньо-прикладній творчості, мистецтві та виявлення талантів — виконавців та авторів.
Фестиваль — складова політики, що її проводить Державний департамент з питань виконання покарань, вдосконалення процесу перевиховання засуджених. А в цілому він один із пунктів основних напрямків державної політики щодо дітей та заходів щодо її реалізації органами виконавчої влади місцевого самоврядування, установами, організаціями, суспільними інститутами.
Вперше «Червона калина» побувала в нашому місті в 2002 році і мала напрямок «Легенди нашого краю», що передбачав виховання у юних поваги до духовних традицій та спадщини рідного народу, його історії. І знову в закладі над Іквою зібрались небайдужі люди, які проявляють турботу й співучасть у житті неповнолітніх засуджених, розуміючи, що лише спільними зусилями можна зробити їх гідними членами суспільства. У відкритті XV фестивалю взяли участь батьки вихованців, представники культосвітніх установ міста, гості з Рівного та Києва. А присвячувався він 150-ій річниці від дня народження видатного письменника, громадсько-політичного діяча Івана Франка. Проходив під лозугом «Пісня і праця — могутні дві сили». Він дещо різнився від попередніх. Насамперед, почався молитвою, що відслужили єпископ Львівський та Галицький Августин і священики, котрі його супроводжували. Високий релігійний ієрарх подарував засудженим іконки, молитовники, вишиту бісером ікону Божої Матері, наголосивши, «аби кожна намистинка на святині символізувала для вас сльози ваших матусь, нагадувала про їх розпач».
До присутніх з проникливими словами звернувся представник облдержадміністрації Іван Панчук, нагадавши, що нашій молодій державі є що робити. А для цього потрібна здорова, законослухняна юнь. Треба завжди в серці мати дві речі — Бога й Україну, а все інше додасться. Тому кожному потрібно задуматись над сенсом власного буття, після звільнення знайти правильну стежку в житті.
Починається обов’язкова програма, виступи відділень оцінює журі. Присутні кожен номер зустрічають гарячими оплесками. Бо в колективі знайшлись і вправні танцюристи (не обійшлось без традиційного «Гопака»), непогані співаки, аматори драматичного мистецтва. Чимало хлопців демонстрували майстерність у козацькій пісні, гімнастичних і акробатичних вправах, підніманні гирі.
Готувались до фестивалю довго і наполегливо. Про що засвідчили не лише номери насиченої концертної програми, але й виставка малюнків, виробів із дерева, навіть виготовлені до свята декорації. Зрештою, не будемо надто прискіпливими, оцінюючи якість виконання і деякий відступ від теми. Співати вони на рівні, скажімо, із киянкою Анною Сингаїською, котра була в складі столичної делегації, не могли. Бо не треба забувати, що йдеться про програму, підготовлену за колючим дротом. Та і юнаки — «складні», треба до кожного знайти підхід, зацікавити, аби залучити в «артисти». До слова, вихованці Дубенської ВТК уже двічі перемагали в «Червоній калині», мають непогані шанси стати кращими і тепер. Та головне — фестиваль є гарною нагодою для юнаків «розслабитись», морально відпочити. На думку засуджених, такі свята варто б частіше проводити, щоб урізноманітнити сіру буденність: підйом, перекличка... Та і зайва зустріч із ріднею «підтягує», дисциплінує.
Цього разу призи для кращих виділила Дубенська міська рада, центр соціальної служби молоді: були подарунки і від гостей. А про кінцевий результат дійства стане відомо після концерту в Липканській виправно-трудовій колонії, що в Молдові.
Був ще один пам’ятний штришок заходу. П’ятеро засуджених надовго запам’ятають цей день: їх достроково звільнили з місця ув’язнення за гарну поведінку. Для інших, котрі ще відбувають покарання, «Червона калина» — теж добре діло. Бо нагадує хлопцям віком від 14 до 20 літ про батьків, червону калину біля рідної домівки. І не один, дивлячись на щасливчиків, більше задумається про завтрашній день, власне місце у ньому.
Василь ЯНОШІ,
Дубно.