Рівне:

Створення та просування сайтів

П’ять століть вірників манить скит

Головна 29-лип, 2009, 16:279 prov 1 411
П’ятнадцять прадавніх богоугодних центрів культури має західноукраїнський регіон. У кожній області є місця святі, куди стікаються потужними струмками паломники, сподіваючись на фізичне та духовне зцілення. На Волині це Святогірський Успенський монастир у селі Зимне, на Тернопільщині – джерело цілющої води в селі Зарваниця, на Закарпатті – Мукачевський жіночий монастир, на Рівненщині – джерело святої Анни в селі Онишківці... Івано-Франківщина відома Манявським скитом, де ще в ХІІІ столітті в печері біля джерела, вода якого виявилась чудодійною, поселилися київські монахи. Тут і зараз вірники відчувають надприродну силу та позитивну енергію.
Погожим липневим днем верткий „Богдан” доставив нас до бойківського села, що загубилось у лісових нетрях Горган. Гідом погодилась бути сусідка Аня, котра вже кілька разів побувала в скиті. Ще по дорозі вона розказала, що його заснував славнозвісний Іов Княгиницький, який разом із Іваном Вишенським та Захарієм Копистенським задумали тут створити чернечу громаду. Саме Іов став першим ігуменем монастиря та розписав дерев’яну церкву, зведену в 1610 році.
У середині XVII століття в Маняві вже подвигалися 200 монахів, а скиту були підлеглі 558 монастирів у Галичині, на Буковині та навіть у Молдові. Тут у різний час славили Бога такі визначні церковні діячі як Касіян Сакович, Кирило Ставровецький, Іов Залізо, Йосип Шумлянський, Лев Шептицький... У храмі поховано розстріляного в 1644 році поляками українського гетьмана Івана Виговського.
Австрійська влада в 1785 році закрила монастир; за радянських часів храм був занедбаний, і лише в 80-х роках минулого століття його реставрували і використовували як філіал Івано-Франківського обласного краєзнавчого музею. У 2002 році було відбудовано Хрестовоздвиженську церкву, є ще церквиця під землею.
Паломники приїжджають звідусіль у чудотворне місце не лише помилуватись величною панорамою гірського масиву, але й отримати зцілення від фізичних недуг. На глибоке переконання настоятеля Хрестовоздвиженського монастиря архієпископа Іосафа, його може отримати лише глибоко духовна людина, котра з молитвою звертається до Всевишнього. А місцина справді свята: тут двічі з’являлась Пресвята Богородиця.
Можна помолитись до чудотворної ікони Божої Матері, написаної в Афоні в 1788 році, вона помічна від тілесних недуг. Розповідають, що ікона сотворила диво. Одна із парафіянок дуже побивалась за померлим малолітнім синочком. Мати ревно просила монахів помолитись за дитину. Ікону поклали на тіло померлого, після акафіста він воскрес.
Поклоняються паломники й іконі Пресвятої Діви „Ігумені Манявській”. І кожен, хто молиться біля неї, побачить, як ікона плаче. Віруючи без страху довіряють їй свої таємниці та болі, сподіваючись на підтримку в вирішенні духовних і мирських проблем.
Та найбільше приїжджих збирається біля Блаженського каменя, неподалік від виїзної вежі до святині. У камені – ніша, де збирається цілюща вода. За свідченням монахів, зафіксовані непоодинокі випадки, коли нею лікували рани на шкірі, відновлювали зір, зцілювали хворі кістки. Кажуть, що вона допомагає і алкоголікам та наркоманам. Щоденні молитви, бажання позбутись пагубних пристрастей, тривалі пости Всевишній почув – вчорашні хворі повертались додому оновленими людьми.
Набравши води з Блаженного каменя, вознісши молитву до небес, можна полюбуватись одним із наймальовничіших гірських водоспадів – Манявським, що має чотири каскади висотою від 3 до 20 метрів. До речі, цей пам’ятник природи входить у заказник республіканського значення. Тут побачите залишки корінних ялицево-букових лісів, модрини польські, занесені в Червону книгу України. Тамтешню флору складають тирлич ватачковий, щитник австрійський, купина кільчаста. А ще 256-гектарний заказник є цінною лісонасіннєвою базою.
Натомлені побаченим і почутим упродовж дня, паломники покидають це благодатне місце з гордістю, що ознайомились із одним з осередків боротьби проти унії на західноукраїнських землях. Від 1612 року, як Іов Княгинецький звів тут першу дерев’яну церковицю, і дотепер, коли існує ансамбль кам’яних і дерев’яних споруд, оточених високим муром із баштами – ось уже п’ять століть манить скит православних, аби прилучились до Божого благословення, ставали духовно багатішими, в Українському Афоні спізнали животворну силу води зі світого джерела.
Василь ЯНОШІ,
Рівне.
Схожі новини
Сайт безкоштовних оголошень Сайт безкоштовних оголошень Пакети з логотипом

Соц. мережі
Вгору