Загадки Орлеанської Діви

Нікому не відомій дівчинці-пастушці з’явився уві сні дух і заявив, що вона повинна врятувати Батьківщину. Зібравши загін, Жанна д’Арк повела його на ворога. У травні 1429 року вона звільнила місто Орлеан, за що її охрестили Орлеанською Дівою.
1429 рік... У Франції йшов 82 рік Столітньої війни з Англією. Здавалося, ніщо вже не може зупинити англійських завойовників. Але ось серед народу пролетіла чутка, ніби чарівник Мерлін провістив: „З’явиться діва з сокирою у руці і врятує всіх”. Пророцтво збулося. Цією дівою була 17-річна Жанна д’Арк.
Вона народилася у 1412 році в селищі Домремі в родині сільського старости. Яким чином селянська дівчина зуміла зібрати під своє знамено кращих лицарів і звідки у неї взялися воїнські таланти? Існує немало версій про походження Жанни д’Арк. Французький учений і дослідник Робер Амбелен у книзі „Драми і секрети історії” стверджує, що Жанна була незаконною дочкою королеви Франції Ізабелли Баварської. Як доказ дослідник наводить такі міркування і факти.
Жанну осипали почестями ще до того, як вона здійснила свої подвиги. По-перше, вона мала власний бойовий стяг, що у ті часи було немалою привілегією. По-друге, у неї були золоті шпори, що дозволялося тільки лицарям. По-третє, у неї був власний почет і штаб зі знатних дворян, які ні за яких умов не пішли б у підданство до дівчини простого роду – інша справа служити хоч і незаконній, але принцесі королівської крові. Наскільки можна вірити історичним розвідуванням Амбелена – судити важко.
Існують й інші пояснення дивних явищ, які справді прослідковуються в історії Жанни. Американський парапсихолог Дж. Уоркер стверджує, що всі загадки долі д’Арк стають зрозумілими, якщо припустити, що Жанна від народження володіла паранормальними здібностями. Амбелен, до речі, пояснюючи успіхи Жанни її високородством, також не відкидає її дару ясновидіння. На його думку, це незвичайне вміння перейшло до дівчини від батька – Луї Орлеанського, який володів даром передбачати майбутнє.
Як свідчать літописці, дивні речі почали коїтися з дівчинкою після того, як вона... потрапила у гості до фей. Біля селища, де вона жила, розкинувся ліс Шеню, де на березі джерела, за місцевими легендами, росло дерево фей. Жанна любила гуляти в тих місцях. І одного разу, повернувшись додому, вона розказала батькам, що біля старого бука перед нею відчинилися двері до чарівної країни. Маленьку дівчинку приймала сама королева фей і передрікала їй велике майбутнє. Відтоді Жанну регулярно почали відвідувати дивні видіння і голоси...
Очевидно, Жанна володіла і здатністю до гіпнозу. Її голос, як згадували очевидці, буквально зачаровував воїнів перед битвою настільки, що вони кидалися навіть у очевидно нерівний бій, не знаючи страху, а деякі при цьому не відчували й болю, продовжуючи битися навіть зі смертельними ранами. Воїни приписували це божій опіці. Дар ясновидіння теж був секретною зброєю Жанни д’Арк, — вважає Дж. Уоркер. – І її здібності в цьому були справді колосальними. Звіряючись із внутрішніми голосами, вона ні разу не помилилася у прогнозах, виграючи одну битву за іншою. Битва при Поте, яку провела юна воєначальниця, увійшла до історії як одна із найбільш блискучих перемог французької зброї. З боку англійців у ній брало участь біля п’яти тисяч бійців, з боку французів – заледве півтори тисячі. Але, незважаючи на чисельну перевагу, англійці зазнали жахливої поразки — вони нарахували дві з половиною тисячі вбитих, інші врятувалися втечею або потрапили у полон. У французькому ж війську втрати становили всього... десятеро людей. „Це було схоже на чудо! – захоплювалися сучасники Жанни. – Діва ніби зарання знала хід битви, безпомилково посилала загони у найбільш небезпечні точки...”. Загадкові голоси попереджали Жанну буквально про все. Навіть про те, що її захоплять у полон, дівчина дізналася зарання, про що і попередила своїх друзів.
Чутки про загадковий дар Жанни дійшли і до її ворогів. Тому не дивно, що ті перш за все звинуватили її у чаклунстві. Святі отці і представники інквізиції довго катували д’Арк, випитуючи, що це за голоси допомагали їй у важку хвилину?
Коли „відьму” поставили у вогонь і стратили, знову сталося неймовірне. В купі вугілля і попелу знайшли абсолютно непошкоджене серце дівчини. З усією обережністю його віднесли на берег Сени і кинули у холодну воду. Це сталося 30 травня 1431 року. Така офіційна версія життя і смерті Жанни д’Арк. Однак у рамках цієї версії неможливо пояснити подальші таємничі події. Протягом кількох місяців після кривавої страти у Руані один за одним померли усі свідки обвинувачення і судді.
Чи була Жанна принцесою Франції? Можливо... Але набагато важливіше, що дослідники визнають сьогодні паранормальні здібності цієї легендарної жінки. Адже це єдиний достовірний випадок, коли дар ясновидіння використовувався у масштабах воєнних дій, ще й із таким незмінним успіхом. І хоча інквізиція назвала Жанну Орлеанською відьмою, проте церква повністю реабілітувала її, зарахувавши у 1920 році до сонму святих.

Загибель принцеси Діани
Трагедія трапилася 31 серпня 1997 року. Автомобіль, в якому їхала принцеса Діана, за загадкових обставин врізався у 13-ту колону тунелю під мостом Альма. Тоді все списали на нетверезий стан водія і невдалий збіг обставин. Та чи так це було насправді?
Через декілька років з’явився перелік фактів, які примушують інакше подивитися на „нещасний випадок” у той фатальний день.
Несподіванкою для багатьох став лист самої принцеси Діани, який вона написала за 10 місяців до власної загибелі. У 2003 році його опублікувала англійська газета ”Daily Mirror”. Уже тоді, в 1996 році, принцесу хвилювало, що її життя знаходиться у „найбільш небезпечній фазі” і хтось (ім’я приховала редакція газети) хоче її усунути, підлаштувавши автомобільну аварію. За словами Діани, протягом 15 років її „заганяла, тероризувала і мучила у моральному плані британська система”. „Я плакала увесь цей час стільки, скільки не плакав ніхто у світі, але моя внутрішня сила не дозволила мені здатися”. Принцеса відчувала недобре, але чи справді вона знала про майбутній замах? Чи була змова проти леді Ді насправді?
Одним із перших такий розвиток подій припустив мільярдер Мохам мед Аль-Файєд, батько Доді Аль-Файєда, який загинув разом із Діаною. Французькі спецслужби, які з’ясовували обставини автокатастрофи, прийшли до висновку, що „Мерседес” принцеси з водієм Анрі Полем зіштовхнувся в тунелі з „Фіатом” одного з папараці під час спроби обгону. Намагаючись ухилитися від зіткнення, Поль повернув автомобіль вбік і врізався у лиховісну 13-ту колону. З цього моменту і почали з’являтися питання, на які досі немає чіткий відповідей.
Дивним виглядає той факт, що папараці Джеймс Андансон, водій „Фіата Уно”, з яким зіштовхнувся „Мерседес” Діани, загинув у 2000 році за вельми дивних обставин: його тіло знайшли в лісі у згорілій машині. Поліція назвала це самогубством, однак Аль-Файєд вважає інакше.
Цікавий також той факт, що через декілька тижнів після загибелі фотографа на агентство, де він працював, здійснили напад. Озброєні люди захопили робітників у заручники і зникли лише після того, як винесли усі фотоматеріали і обладнання. Пізніше стало відомо, що наступного дня після аварії в тунелі залишився без обладнання і матеріалів фотограф того ж агентства Ліонель Черролт. Поліція всіма способами намагалася прикрити цю справу, що їй, у принципі, і вдалося. Дивним вглядає й те, що камери, які цілодобового контролюють маршрут від готелю „Рітц”, де проживали Діана і Доді Аль-Фаєд, до виїзду з тунелю під час поїздки „Мерседеса” були чомусь вимкнуті.
Ричард Томлінсон, офіцер британської спецслужби, під присягою повідомив, що безпосередньо перед загибеллю принцеси до Парижа прибули два спецагенти, а в самому готелі „Рікц” спецслужба мала свого інформатора. Томлінсон упевнений, що цим інформатором був не хто інший, як водій Анрі Поль. Можливо тому, що в кишені водія під час аварії знаходилося 2 тисячі фунтів стерлінгів готівкою і 100 тисяч на банківському рахунку при заплаті 23 тисячі у рік.
Офіційна версія алкогольного сп’яніння водія більш, ніж хитка. Наприклад, після катастрофи тіло водія тривалий час знаходилося на сонці, а не в холодильнику. Кров у спеку доволі швидко „забродила”, після чого відрізнити алкоголь від виробленого через зміни в організмі стало неможливо. Другий „незаперечний доказ” алкоголізму водія – те, що він приймав препарат тіапрід, який часто приписують алкоголікам. Однак тіапрід використовують і як снодійне та заспокійливе. А під час розтину водія у його печінці не виявили ніяких ознак алкоголізму, крім того, безпосередньо перед катастрофою Поль пройшов повне медичне обстеження для оновлення своєї ліцензії пілота. Однак джерела Мохаммеда Аль-Файєда стверджують, що перед аварією у крові Анрі Поля виявили чадний газ, який може вивести людину із життєвої рівноваги.
Трагедії могло допомогти і яскраве миготливе світло, описане кількома свідками. Слова двох жінок ніхто не сприйняв серйозно. Згадка про миготливе світло під час аварії вразила британського розвідника Ричарда Томлінсона, оскільки він мав доступ до секретних документів, які стосувалися „справи Мілошевича”. В одному з них був викладений план нападу на югославського лідера: інсценування нещасного випадку в результаті катастрофи з використання яскравого миготливого світла.

За матеріалами інтернет-видання
zagadki.dljavseh.ru
сторінку підготувала Марія Зозуля, Рівне.