Ігровий бізнес нікуди не зникав

Саме такий висновок напрошується після рейду, який зробили учасники загальноміської кампанії «Не той Інтернет». Упродовж двох годин дві групи активістів відвідували так звані інтерактивні клуби, які постали на місцях колишніх ігрових зал. За цей час не побачили жодної людини, яка користувалася б всесвітньою мережею. Усі грають в азартні ігри, грають – на гроші.
Про це повідомляє прес - центр громадянської мережі ОПОРА.

Для початку вдамося до роз’яснювання: відповідно до статті 1 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні», Гральним бізнесом є діяльність з організації та проведення азартних ігор у казино, на гральних автоматах, у букмекерських конторах та в електронному (віртуальному) казино, що здійснюють організатори азартних ігор з метою отримання прибутку. А азартною грою Закон називає будь-яку гру, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає змогу отримати виграш (приз), і результат якої повністю або частково залежить від випадковості. Відповідно до статті 2 того ж Закону в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх.
У рамках кампанії «Не той Інтернет» організатори – журналіст тижневика «Літопис Заходу» Олександр Поліщук та член координаційної ради Громадянської мережі ОПОРА Андрій Токарський – разом з активістами відвідали шість інтерактивних залів, розкиданих по усьому місту. Зокрема, на вулиці Відінська, поблизу магазину «Ера», на Соборній, навпроти ЗОШ №7, на вулиці Князя Романа та на Черняка, неподалік «Арсена». Та по одній залі на автовокзалі та вулиці Княгині Ольги.
У кожному закладі діє віртуальне казино, пограти в якому можна за більш-менш схожою схемою. Для участі в грі нам запропонували придбати ваучер з паролем із мінімальною вартістю від 20 до 60 гривень, залежно від закладу, який поповнює грошовий баланс на рахунку гравця. У деяких нам запропонували підтвердити свою згоду підписом («Капуста», автовокзал). Після цього гравець сідає за комп’ютер, адміністратор запускає віртуальне казино, де особа, натиснувши на спеціальне поле на екрані, вводить наданий їй пароль, що зараховує сплачені клубу кошти на віртуальний рахунок. Після введення пароля з’являється вікно з великим вибором азартних ігор («Фрутгейм», «Покер», «Америкен покер», три види «Рулетки», «Барабани» тощо).
Після обрання гри на екрані з’являється кредит, тобто внесені на баланс
кошти (від 20 гривень) і пропозиція обрати ставку. Гра відбувається до закінчення внесених гравцем коштів або на вимогу гравця. Наприклад, якщо гра є вдалою, відвідувач «інтерактивного» клубу може припинити її, і забрати гроші в адміністратора. Тобто гравець вніс на свій баланс 20 гривень, і за ходом гри йому пощастило з виграшем, скажімо, він виграв іще 5 гривень. Тоді можна зупинити гру і забрати в адміністратора 25 гривень. Так і зробили активісти кампанії «Не той Інтернет» в одному з інтерактивних клубів. Якщо ж гравець вичерпує поповнений баланс, ці гроші залишаються в організатора азартних ігор.
У кожному клубі вищезгадані факти фіксували на фото- та відеокамери, перемовини з адміністратором та охороною клубу записували на диктофон. В одному з них пригрозили відібрати фотоапарат, мовляв, фотографувати заборонено. Хоча жодного повідомлення про це на території закладу не розміщено. Також зберігали отримані ваучери з секретним кодом для поповнення грошового балансу гравця. Робили це для того, аби пухнасті «інтерактивні зайчики» не звинуватили організаторів кампанії «Не той Інтернет» в обмові та провокації. Адже у закладах, які ми відвідали, Інтернетом, як таким, навіть «не пахне».
Після даного рейду напрошується питання: хіба зник ігровий бізнес з українських міст? Очевидно, що ні, він просто пішов у підпілля. А що робиться у невеликих населених пунктах?
Дивно виглядає: декілька активістів упродовж двох годин виявили аж шість випадків порушення ЗУ «Про заборону грального бізнесу в Україні». Дивно на фоні нещодавнього повідомлення податківців, які з гордістю заявили, що «оперативники податкової міліції в Рівненській області у рамках проведення операції «Гральний бізнес», встановили факт незаконного заняття господарською діяльністю у сфері грального бізнесу в Інтернет-кафе «Ф», що у Рівному». Один факт? Після нашого рейду більш ніж очевидно, що протягом дня подібні порушення можна фіксувати десятками.
На фоні цього закрадається сумнів: а чи не працюють податківці лише для замилювання ока, створення видимості того, що нібито борються з гральним бізнесом?