Вони теж мають право на свято

Сьогодні більшість неповнолітніх скаржаться на брак свободи, надмірну опіку своїх батьків, заборони. Їх не влаштовує, що не можна гуляти скільки хочеться, спілкуватися з ким заманеться. І через усі свої примхи молодь не помічає, що поряд з нею, за муром, живуть ті, які взагалі не мають свободи, тому що вони – засуджені.
Проте, не зважаючи ні на що, ув’язнені теж мають право на свято. Саме тому на зимові свята у Рівненському слідчому ізоляторі відбулося вручення подарунків неповнолітнім, які знаходяться під слідством. Солодощі, літературу та деякі необхідні речі подарували дітям доброчинці з польського міста Жешув. Подарунки вручив отець Григорій Драус, місцевий капелан.
Проблема “вкраденого” дитинства завжди залишається актуальною. Як повідомив заступник начальника СІЗО, майор внутрішньої служби Олексій Гаврусевич більшість неповнолітніх очікують суду через хуліганство або нанесення тяжких тілесних ушкоджень. Важко повірити у те, що вони вчинили це від хорошого життя.
– На мою думку, – розповідає мешканка міста Рівного, Світлана Онопрійчук – ці діти коять злочини через проблеми у сім’ях. Зазвичай злочинцями стають ті, що виросли поряд з батьками-алкоголіками, наркоманами. Проте так буває не завжди. Інколи негідники виростають і у забезпечених родинах, де дім – “повна чаша”. Чому? Тому що весь час “відкупалися” від дітей грошима, не даючи їм любові.
Капелан коментує ситуацію дещо інакше:
– Людина більш схильна до зла, аніж до добра, – стверджує отець Григорій. – І цих дітей до скоєння злочину підштовхнули певні обставини. Однією з найпоширеніших причин цього є сім’я. Можливо, якби ми опинилися у подібній ситуації, то потрапили б до в’язниці ще раніше. Тобто я не виправдовую зла, але приймаю цих людей з любов’ю. Не беру до уваги те, що вони негідники, але поважаю як окремих особистостей. Ми маємо дарувати їм любов, якої, можливо, їм так бракує. І лише завдяки цьому можна досягти якогось позитивного результату.
Як же дарувати їм цю любов, якщо вони там, за ґратами? Що ми можемо зробити?
– Якщо ваші близькі зараз у в’язниці, – говорить священик, – відвідуйте їх, і це буде виявом неабиякої любові та уваги. Якщо ж не маєте ніякого відношення до місць позбавлення волі, але хочете допомогти ув’язненим, можете зв’язатися з керівництвом закладу, і вони допоможуть вам із вирішенням цього питання.
Головне ж, капелан радить батькам любити своїх синів і доньок і будувати таку сім’ю, щоб діти ніколи не думали, як би втекти з власного дому.
– Також не бійтеся радитися з дітьми: питайте, куди хочуть поїхати, що хочуть одягнути, як би вони вирішили дану ситуацію і т. д. І, звісно, поважайте дитину як особистість, єдину і неповторну. Проте не потрібно забувати про те, що у людини є дві руки: права – це милосердя, а ліва – це покарання. Якщо треба, батько має покарати дитину, але робити це з любов’ю. Пам’ятайте також, що в багатодітних сім’ях у дітей немає часу на різні дурниці, тому що вони доглядають за молодшими братами та сестрами, і таким чином вчаться любити іншого, допомагати ближньому, відчувають, що вони комусь потрібні.
Батьки, любіть своїх дітей, адже вони — одне з найдорожчого, що існує на світі. Не забувайте, що вони просто хочуть бути щасливими!
Анастасія Онопрійчук,
Рівне.