Не обкрадай кохання

За три роки Інна не змінилася аніскілечки. Та ж струнка постава, руса коса, гарно окреслені уста, білосніжна посмішка, вольове підборіддя. Хіба що в затінених пухнастими віями карих очах зачаєна тривожна хмаринка і не така рішучість та гарячкуватість суджень, як у шкільні роки...
Розмова з колишньою моєю ученицею, а тепер студенткою одного з Тернопільських ВНЗ була дещо несподіваною...
– Знаєте, що найстрашніше для тих, хто вилетів у широкий світ з-під батьківської опіки? Невміння користуватися отриманою свободою мрій, думок, планів і вчинків. Часто чуємо справедливі нарікання старших на розпущеність юних. Критики бачать лише вершину айсберга, який є в молодіжному середовищі. Усіх проблем, що існують там, торкатися не буду. А про безпорадність синів, і особливо дочок, перед “секс-просвітителями”, скажу...

Старомодно
бути незайманою
– Спілкуючись з однолітками, – продовжила співрозмовниця, — переконалась, що навіть “найсміливіші” з них не відчувають великої потреби у ранньому сексуальному досвіді. Ця думка просто нав’язується. Тоді чому багато юних переступає межу, що перекреслює чистоту й дівочу гідність? Причин чимало. Назву хоча б величезний тиск “авторитетної думки” ровесників, що підігрівається спеціальною літературою. Мовляв, нині старомодно, навіть шкідливо (?!), якщо дівчина зберігає себе для майбутнього чоловіка. Ось і дивляться на таку “дивачку”, як на білу ворону, ледь пальцями не показують, часто навіть зневажають за це. Треба мати велику силу волі, чимало духу, аби в 16-17 років не зламатися, не загубити себе.
Та чи завжди в школі, навіть у сім’ї матері готують дочок до такого випробування? Про інтимне життя студентів батьки взагалі знають дуже мало, переконана Інна. В одних сім’ях панувало пуританське виховання, тверда вимога дотримуватись “чистих” стосунків. У інших вважали, що “тепер діти й так усе знають”, і махнули на цнотливість рукою, не заперечуючи “сексуальну освіту”. Шкільні програми тут безнадійно програють, не зважаючи на звернення педагогів та медиків, що молоді така освіта конче потрібна.
Ось і починають окремі дівчата жити статевим життям, аби довести комусь і собі, що вони “нормальні”, що вони “дорослі”, що вони такі, як усі. Страшно бачити, як морально опускаються такі “дорослі”. Одна стає залежною від “свого” хлопця, інша, розчарувавшись у “любові”, перетворюється на повію, а то й “сідає на голку”. Декотра народжує дитину, переживаючи, як відіб’ється на майбутньому малюкові попереднє розпусне життя.

В ногу з
цивілізованим світом
Так, сміємося над висловом, що в Радянському Союзі “сексу не було”. Тепер від сексуальної стурбованості “просунутої” культури порятунку немає. Навіть у рекламі жуйки чи кави мається на увазі, що смакування ними – прелюдія до статевих відносин. І коли дівчинка народжує в 11-12 років – це наслідок того, що ледь не з пелюшок починають вчити, що “можна, тільки обережно”. Чи зможуть ці малолітки, почавши гратись в “кохання” з дитсадка, пізнати згодом закони справжнього почуття, де необхідні гармонія серця, душі і тіла?
Навала сучасної кіно-продукції, літератури, пропаганда так званого “безпечного сексу”, вседозволеність, економічні проблеми приводять до зневажання дівчини (майбутньої матері), до падіння суспільної моралі. Щоправда, дехто навіть хизується цими перемінами: йдемо в ногу з цивілізованим світом.

Програють усі
Ось такою вийшла у нас розмова. Намагався заспокоїти Інну, що чинить правильно, та, здається, не вельми переконливо. Бо питання не з легких, до того ж, тяжко знайти компетентну відповідь, яка стосується надто інтимних, потаємних сторін особистості. Хто скаже, скільки потрібно побачень, аби зважитись на близькі стосунки? Одні до цього приходять за місяць, інші — через два роки: все залежатиме від сили почуттів, частоти зустрічей, від того, як добре пізнали один одного закохані, наскільки можуть довіряти один одному.
Сказане підтвердила у одній зі своїх публікацій науковець, асистент кафедри психіатрії, психології та сексології Львівського медичного університету Лілія Животовська: “Сьогодні юні дівчата найчастіше починають статеве життя зовсім не тому, що закохались і хочуть бути завжди поруч з обранцем, а тому, що ніби-то модно ще в шкільному віці позбутися цноти. Усі знайомі, однокласниці вже давно зробили “це”, діляться сексуальним досвідом, обговорюють хлопців. Ось щоб не відстати від своїх “дорослих” подруг дівчина собі шукає, у кого б терміново “закохатися”. І часто її партнером стає не той, хто подобається, а той, хто у певний момент опинився поряд”.
Сексологи під час опитування підлітків з’ясували цікавий факт: дві третини хлопців переконані, що дівчата погоджуються на інтимні стосунки, бо закохані. А дві третини дівчат зізналися, що лягли в ліжко з партнером не через кохання, а через побоювання, що у разі відмови він припинить зустрічі.
А що вже казати про студентів, які мають, по суті, непогану “базу” в гуртожитках для інтимних стосунків? Не дуже вони прислухаються до застережень психологів зважуватися на інтимні стосунки лише тоді, коли відчуваєш, що почуття твоє — не тимчасове скороминуще захоплення, а надійне, перевірене. Адже задоволення фізіологічних потреб без психологічно-душевного потягу може надовго залишити моральну травму.
Згадуються слова великого Гете: “Кохана, не поспішай ставати моєю так швидко”. Сила кохання не вимірюється легкодоступним сексом “відданого” партнера. Те, що дістається легко, маловартісне. Тут програють і юнаки, і дівчата, бо “вбивають” кохання у зародку, не дають йому розквітнути. То чи варто обкрадати себе, особливо юнкам, готуючись до майбутніх материнських обов’язків?
Хтось дошлюбний секс вважає ознакою цивілізованого світу. Хтось називає це свободою почуттів, хтось мріє пізнати все в житті. Але не варто піддаватися швидкоминущим спокусам, брати не тільки гріх на свою душу, але й ризикувати здоров’ям майбутніх дітей та, власне, й самих молодих мам, про що небезпідставно попереджають священики.
Василь ЯНОШІ,
Корець.

Не звинувачувати,
а зрозуміти
Коментар психолога
— Інколи сексуальне життя молодих жінок, в тому числі і дівчат-підлітків, є головним засобом дати вихід своїм агресивним почуттям і бажанням. Також нерідко психологи зіштовхуються із випадками використання юними дівчатами свого тіла та сексуальності як неусвідомленої спроби вирішити внутрішні психологічні конфлікти. Наприклад, контролю над партнерами, підвищення низької самооцінки, покарання представників протилежної статі (ситуація, коли дівчина своєю поведінкою зваблює хлопця, а потім відмовляє йому, може бути підсвідомою помстою батьку за те, що він не захистив її від агресивності близьких і т.д.). Зрозуміло, що звинувачувати у цих випадках молодих жінок за їхню “сексуальну активність” – невдячна справа. Вони самі є жертвами невирішених внутрішніх несвідомих психологічних конфліктів і в такий спосіб намагаються хоч якось дати раду своїм стражданням. Зрозуміти “ранню сексуальну поведінку” чи “розбещеність” молодих дівчат з цієї точки зору потребує значно більшого терпіння, зусиль, спеціальних знань та вмінь. Але хоча б намагання до цього – перший крок до іншої допомоги, більш доброї та гуманної, – допомоги не через засудження, а через розуміння.
Олександр ТУРЧЕНЮК.

Подбайте
про майбутнє дітей
Коментар цілителя
— Дуже негативну дію мають деякі передачі, що пропагують секс, сучасні фільми на відповідні теми. Саме вони найчастіше підштовхують молодь до необдуманих вчинків. Але необхідно знати, що під час сексуальних контактів відбувається активний енергетичний обмін. Невидима інформація про попередніх сексуальних партнерів залишається на багато років і переходить до майбутніх нащадків. Чи варто дивуватись, коли народивши дитину у щасливому шлюбі, жінка у розпачі: “І у кого вона вдалася?” Зовнішність, характер, звички малюка можуть різко відрізнятися від особливостей рідних їй людей. А причина у тому, що дитина просто ввібрала у себе риси сексуальних попередників своїх батьків. Заповідь “Не перелюбствуй” — не просто слова. Це серйозне попередження, порада, як мати здорових (і духовно, і тілесно) дітей. Іноді очищення проходить через викидень. Можливо, дитина, що несла у собі великий негатив, набраний від сексуальних партнерів або партнерок одного з батьків, майбутній злочинець. І вищі сили просто не дають їй народитися. Я недаремно згадала партнерок. Наслідки сексуальної нерозбірливості можуть виявлятися не лише через жінок, а й через чоловіків. Все, сказане щодо дівчат, стосується і юнаків.
Світлана СМИРНОВА.

Будуйте
духовний зв’язок
Коментар священика
З точки зору християнства сексуальність є Божим даром, неповторною “мовою” кохання. Всі ми були зачаті під час сексуального акту, за допомогою якого Бог задумав покликати нас до життя за посередництвом батьків. Тому це є цінним і добрим. Проблема в тому, що поняття сексуальності у сучасному світі більшість людей ототожнює лише зі статевим актом. Звичайно, це значна частина сексуальності. Але є й інші речі, які зближують подружжя: дотик, погляд, слова, ніжні обійми. Вони відіграють величезну роль, і часто саме їх не вистачає у стосунках. Перед одруженням важливою є побудова психологічного зв’язку між закоханими, який пов’язуватиме їх протягом усього життя. Після одруження цей зв’язок закріпиться глибиною статевого акту кохання. Якщо ж до одруження пара побудує інтимний, а не психологічний зв’язок, то побравшись, швидко розчарується, тому що одного сексу замало, а більше нічого серйозно цих людей не пов’язує. Тому християнин може використовувати Божий дар сексуальності виключно у шлюбі. Лише коли чоловік та жінка довели, що дійсно хочуть бути разом назавжди і прагнуть мати дітей, вони можуть відчути усю глибину сексу. Дошлюбні стосунки цього не дають і у майбутньому перешкоджають в отриманні повної єдності між закоханими. Будуйте духовний зв’язок перед шлюбом, і ви пересвідчитесь, наскільки важливо чекати з сексом до одруження!
о. Григорій ДРАУС.