Рівне:

Створення та просування сайтів

Нове серце отримав в Італії

Таке життя 29-кві, 2010, 10:019 prov 1 756
У Володимира Столярчука із Миколаївки тридцятирічний досвід мисливця. Це заняття додавало сили і збадьорювало, наче еліксир. Мисливські стежини, чудовий зимний костюм для охоты, багатокілометрові походи мальовничою місциною, чудове товариство невтомних ентузіастів манили, як закоханого миті першого побачення.
9 листопада 2008 року на відкритті полювання група розділилася і взялася за справу. Володимир разом з іншими почав відробляти мисливський хліб у загонці. Розміреним кроком пройшов метрів із триста і відчув, що стало важко дихати. Досвідчений мисливець припустив, що після відкриття полювання відновиться і темп, і ритм ходьби, і дихання. Хоча інтуїтивно відчував: у важкого дихання інша причина. Він бачив нахмурений ліс, одну, другу підводу, на яку виникла спокуса вмоститися. І враз плин думок обірвала темна завіса перед очима…
Лейтенант
подарував життя
Коли мисливець відкрив очі і глянув на білий світ, то побачив, що над ним нахилився незнайомий юнак.
– Прийшов до тями! – із полегшенням, наче гора із плечей звалилася, констатував хлопець.
Чаклуном, який буквально вирвав мисливця зі смертельних обіймів, виявився співробітник Головного управління МНС у Рівненській області, старший лейтенант Руслан Каськов. Мабуть, лише з волі небес він опинився у потрібному місці потрібної миті. В екстремальній ситуації, коли пан Володимир був на межі життя і смерті, офіцер діяв чітко і професійно. Згодом сам мисливець назве лейтенанта рятівником.
Після такої пригоди уже було не до полювання. Мисливці підводою довезли Володимира Столярчука додому, занесли в хату. Донька поміряла тиск – він був підвищений, але показники не зашкалювали. Врешті вирішили звернутися до медиків. Після обстеження у діагностичному центрі, обласній клінічній лікарні, науково-дослідному інституті ім. Миколи Амосова лікарі остаточно визначилися з діагнозом: кальценіт аортального клапана. Київські фахівці наголосили - необхідна операція із заміни цього клапана. І чим швидше, тим краще…

Операцію
провели безкоштовно
Уже майже десять років в Італії мешкає дружина Володимира Столярчука – Євгенія. Як і тисячі співвітчизниць, поїхала на заробітки на чужину. І прижилася там. У 2009 році до дружини приїхав і Володимир. Із допомогою знайомих вдалося потрапити на прийом до кардіолога Стефано Бозів італійському місті Котіньйола. Одержавши результати аналізів, ультразвукової діагностики, кардіограми, лікар про щось перемовився із дружиною свого пацієнта.
– Він дивується, – переклала Євгенія, – як той чоловік з таким серцем ще живе…
Відтак фахівець наголосив, що у запасі в пацієнта немає ні місяців, ні тижнів, бо операцію потрібно проводити негайно. Звісно, Столярчуки поцікавилися, у скільки ж вона обійдеться, на що почули відповідь: 25-30 тисяч євро! У багаторічних нелегких заробітчанських буднях пані Євгенія таку суму не заощадила. Втім, дізнавшись, що пан Володимир приїхав в Італію заради з’єднання сім’ї, лікар порадив швидше виготовити відповідні документи, бо в такому випадку операцію зроблять безкоштовно.
Буквально за декілька днів ходіння чиновницькими кабінетами увінчалися успіхом: відповідні документи, які дають право на безкоштовну операцію, були у Володимира Столярчука на руках.

Допоміг
професіоналізм
медиків та щирі молитви рідних
Пацієнта італійських кардіохірургів поклали у палату – у казкову світлицю, яких він упродовж майже шістдесятирічного віку не бачив, і, дай, Боже, більше б не бачити.
Напередодні операції медики поцікавилися у “сеньйора” Володимира, який йому клапан пересадити: біологічний чи “металік”. Звісно, він був не готовий відразу дати відповідь на це запитання. Відтак зателефонував в Україну до рівненських кардіологів і одержав від них консультацію. Вони порадили клапан “металік”.
28 серпня 2009 року кардіохірург Альберто Тріпполі успішно прооперував пацієнта з далекої України. Тиждень Володимир Столярчук перебував у госпіталі святої Марії Чичілії. Надивився на всілякі медичні чудасії, але чи не найбільше вразило те, як йому гостинні господарі щодня чистили зуби.
Так склалися обставини, що у післяопераційний період Володимира відвідав брат Михайло, який у той час гостював в Італії у своєї дружини Поліни. Ймовірно, його підтримка, професіоналізм медиків, опіка дружини, щирі молитви доньки та двох синів, любов онуків допомогли пану Володимиру успішно подолати складний післяопераційний та реабілітаційний період. А ще милі і щедрі жителі італійських міст сприяли швидкому одужанні гостя з України. Зі сльозами на очах і сердечною вдячністю згадує нині уже пенсіонер чудову атмосферу клімат у гостинній оселі Анжело і Казіміро Матео, у котрих, як у Бога за пазухою, жив у доопераційний період. Не вистачає слів пану Володимиру, аби висловити вдячність за доброту Антоніо Спада, котрий щодня у тривожні серпневі дні 2009 року автівкою привозив дружину пана Столярчука із міста Равена до Катіньйоли – а це майже 50 кілометрів у два кінці. А після операції щедрий і щирий сеньйор Антоніо надав усебічну і безкоштовну підтримку гостеві з України. Воістину, біда не знає кордонів і не розділяє людей за національністю.
Невдовзі після операції Володимир Столярчук повернувся в Україну, бо рідна сторона, люба рідня, милі і щирі земляки – джерело сил і стимули для зцілення.
До речі, за послуги в італійському місті українець все-таки заплатив 152 євро. Саме стільки коштував прийом у кардіолога міста Котіньйола. Але це, як кажуть, пилинка у порівнянні із повною вартістю операції…
Віталій ТАРАСЮК,
Млинів.
На фото:
Нове серце отримав в Італії

Руслан Каськов.
Нове серце отримав в Італії

Володимир Столярчук з братом Михайлом в Італії.
Схожі новини
Сайт безкоштовних оголошень Сайт безкоштовних оголошень Пакети з логотипом

Соц. мережі
Вгору