Рівне:

Створення та просування сайтів

Серцем до серця, мужністю до біди!

Таке життя 15-лип, 2010, 10:489 prov 1 028
Діти люблять літо не тільки тому, що воно дарує тепло. Приємна прохолода річок та водоймищ у спеку – ще один плюс літечка. Втім, на водних плесах зачасти підстерігає і біда…
Напередодні свята Івана Купала на подвір’ї Крентів із Новоселівки правила бал дитяча республіка: восьмирічні Денис і Вадим та шестирічний Тарас. До них приєднався і Владик Федорук, який цьогоріч стане другокласником. Після розваг хлоп’ята виявили бажання скупатися у водоймищі. Шістнадцятирічний Дмитро Крент як міг відмовляв дитячий квартет, адже ніхто з дітей плавати не вміє. Однак згодом під його пильним супроводом хлопчики таки пішли до води.
Владик Федорук залишився на березі, а троє хлопчаків зайшли у воду і, як кажуть у селі, бовталися там. Поруч стояв Дмитро і контролював кожен їхній рух, кидаючи погляди на Владика.
Враз Дмитра пронизав гострий серцевий укол: Владик зник з берега і на водному плесі його не видно. Лишень неподалік воду полоскотали повітряні бульбашки. Не гаючи і миті туди пірнув Дмитро і за кілька секунд дістав із дна нерухоме тіло Владика. Обережно поклавши хлопчину на траву він дослухався, що його серденько ледве б’ється. Відтак почав робити штучне дихання. На щастя, у Новоселівській одинадцятирічці його вчили це робити завуч Клавдія Василівна Конончук, учитель біології Людмила Анатоліївна Кондратюк, класний керівник Тетяна Степанівна Гуменюк та фахівці із амбулаторії сімейної медицини.
Коли Владик почав дихати, Дмитро обережно поніс його в село. Цю нелегку ношу розділив із ним односелець Степан Рудик. Вони доставили постраждалого на подвір’я Ольги Василівни Пиндиківської – медсестри сільської амбулаторії. Ольга Василівна викачала залишки води із легень і Владик прийшов до тями, хоча бідолашному хлопчикові важко було зорієнтуватися, де перебуває і що з ним навколо відбувається.
Згодом Владом опікувалися працівники реанімаційного і дитячого відділень Млинівської центральної райлікарні.
На щастя, найтривожніші миті залишилися позаду. Дмитро Крент наступного дня зізнався, що після стресової ситуації у нього почали терпнути руки і ноги. Потім стало ліпше. Може, щира вдячність Владового тата додала порцію душевного балансу, бо мама перебувала із сином у лікарні. До речі, нині Влад почувається добре.
Дмитро Крент може претендувати на звання “Герой-рятувальник року”, адже виявив мужність, рятуючи юного односельця. Власне, він подарував Владику ще один день народження…
Віталій ТАРАСЮК,
Млинів.
Схожі новини
Сайт безкоштовних оголошень Сайт безкоштовних оголошень Пакети з логотипом

Соц. мережі
Вгору