Мистецтво не потрапити в халепу

Дуже часто миттєвий погляд на людину може багато сказати про її соціальний статус, уподобання, ставлення до життя, настрій. І це лише завдяки одягу. Бо вбрання - це спосіб донесення інформації про себе суспільству.

Модне зараз англійське словосполучення dress-code (dress -”одяг”, сode -”кодекс, шифр, код, система сигналів”) виникло не на порожньому місці. Ще в Античній Греції і Давньому Римі одяг вільних громадян, рабів, ремісників відрізнявся матерією і кроєм. За ним можна було визначити не тільки соціальний статус людини, а і її фах. В Середньовічній Європі й пізніше, з появою перших мануфактур, робітники одного господаря чи одного колективу були одягнені однаково. Регламентували зовнішній вигляд своїх підлеглих і правителі на Русі, видаючи накази: що та коли носити, і навіть яка має бути довжина рукавів, борід чи зачісок. З часом зовнішній вигляд різних верств населення кожної країни все більше”стандартизувався”. В середині XIX ст. в Англії вималювався образ службовця, який став загальноприйнятим у всьому світі. Тоді й виник термін”дрес-код”, який визначає регламент в одязі та інформує про приналежність особи до тієї чи іншої професійної групи.
Стандартизованість зовнішнього вигляду взяли на озброєння і керівники великих компаній. Дрес-код став продовженням корпоративної культури фірми і важливою складовою її бренду. Його мета - не тільки дисциплінувати працівників, але й певним чином впливати на споживачів.
Згодом цей термін набув і іншого змісту: дрес-код - форма одягу при відвідуванні конкретних заходів. Певна стандартизація ситуацій дає людині сигнал, як поводитись адекватно відповідно до обставин. В питаннях дрес-коду мають орієнтуватись публічні люди і особи, які ведуть світське життя проте деякі моменти можуть бути цікавими і корисними для всіх.
Основні дрес-коди:
White Tie (“біла краватка”) або ultra formal: чоловіки - у фраках, жінки - в довгих вечірніх сукнях, зі справжніми прикрасами і прибраним волоссям, в панчохах, рукавичках до ліктя і з маленькими сумочками. Це один з найбільш суворих дрес-кодів. Його дотримуються при врученні Нобелівської премії, головних кінематографічних нагород, на балах при королівських дворах. Він доречний після 8-ї години вечора.
Black Tie (“чорна краватка”): для чоловіків - смокінг (або костюм), для жінок - довга вечірня сукня або сукня для коктейлю. Вимоги можуть відрізнятися в залежності від виду заходу: прем’єра в театрі, офіційний вечірній прийом, звана вечеря, корпоратив або сімейна урочистість. Це вбрання — для імпрез після 6 години вечора.
Formal (“офіційний”): одяг приблизно такий, як для Вlack Tie, але допускається творчий підхід з використанням модних деталей. Доречний на офіційних вечірніх заходах.
Semi-formal (напівофіційний) і Соctail: дозволяють відхилення від протоколу. Для чоловіків можливі костюми та світлі джемпери, для жінок - елегантна сукня до коктейлю без надмірного декору (довжина — не нижче середини литки і не вище, ніж на долоню від коліна, нарядна тканина; чим коротша сукня, тим більше закритий верх; літні - можуть бути відкриті, яскравих кольорів, з принтами) або світлий брючний костюм. Це одяг для корпоративних або сімейних урочистостей, званих вечерь, коктейль-вечірок.
А-5 (After five -”після п’ятої”): підходить до різноманітних заходів, що починаються після п’ятої години вечора. Допускається невимушений вечірній стиль. Для жінок - сукня для коктейлю, урочистий жіночний костюм, також допускається денна сукня.
Сasual (“випадковий”, повсякденний): майже вільний формат повсякденного одягу без чітких заборон і обмежень. В залежності від ситуації застосовуються різні його варіанти:
Smart Casual (“розумний повсякденний”) - застосовується в компаніях з суворим дрес-кодом у дні, коли у співробітників немає зустрічей з клієнтами. Це також одяг публічних осіб на спортивних та інших заходах на відкритому повітрі. Для чоловіків: можливий вибір між діловим костюмом, сорочкою з довгим рукавом, светром, водолазкою, спортивним жакетом, краватка - за бажанням. Для жінок: слакси, брюки або спідниця, блузка, водолазка, светр, жакет або піджак, можливі чобітки або черевики. Особливий акцент - на аксесуарах.
Business Casual (“діловий повсякденний”) - найбільш популярний, проміжний варіант між діловим костюмом і вуличним одягом. Він з’явився у 1990-их рр. у США в середовищі працівників інформаційних технологій, які бажали отримати послаблення при виборі робочого костюму. Допускаються джинси, футболки з трикотажу або бавовни, за виключенням деяких професійних обставин. Чоловіки: напівспортивні брюки, наприклад з вельвету або класичні мілітарі-хакі, можливі сандалії, з шкарпетками або без. Жінки: дозволяються короткі брюки-капрі, відкрите взуття, влітку - без панчіх.
Dressy Casual (“вишуканий повсякденний”) - це дрес-код художніх виставок, прем’єр, напівофіційних вечірок. Зазвичай це одяг від відомих дизайнерів.
Casual для відпочинку передбачається на корпоративних заходах просто неба, спільних неформальних походах на спортивні заходи, в клуб або ресторан. Також це дрес-код творчих людей: художників, письменників, дизайнерів, режисерів, які намагаються підкреслити свою індивідуальність. Допускаються шорти, кеди, спортивні брюки, сорочка-поло. Для жінок можливе майже все доступне вбрання, але не варто одягати те, в чому ви посоромились б зустрітись зі своїм керівником або людиною, думка якої для вас важлива.
Дрес-код - це не догма, а певна рекомендація, яка все ж таки залишає широкий вибір, тому навіть в його рамках людина повинна почуватися природно.