Традиція чи обов’язок?

Нині в Рівному існує лише чотири загальноосвітні заклади, де форма для учнів є обов’язковою. Ці заклади прийнято називати закладами „нового типу”. До їх числа належать: гуманітарна гімназія з поглибленим вивченням іноземної мови (на базі ЗОШ №7), економіко-правовий ліцей, природничо-математичний ліцей „Елітар” та Українська гімназія.

З’ясувати ситуацію допомогли Рівненська Українська гімназія (РУГ) та школа-ліцей №2.

— Шкільна форма — це не традиція, не данина моді і навіть не прирівнювання дітей. Це просто дисципліна у навчальному закладі й, очевидно, — спрощення соціальної нерівності, — розповідає директор школи-ліцею Андрій Нагорний.

Тут не існує дуже суворих правил щодо одягу, проте жакет, як елемент форми, повинні носити всі учні:

— Діти, які належать до неформальних течій, реагували спочатку на форму досить агресивно, проте з часом вони знайшли вихід і з цієї ситуації, тому що ходять у жакетах, але на них чіпляють різні значки, зірочки та інші дрібниці, — продовжує пан Нагорний.

Що ж стосується Української гімназії, то тут навчальна форма — це обов’язок учня.

— Рівненська українська гімназія має певні традиції, адже вона належить до відроджених гімназій України, — пояснює директор РУГ Тетяна Кухарчук. —Шкільна форма є продовженням традиції української гімназії, яка була започаткована в 20 столітті. Хоча в період демократизації це є право кожного — носити шкільну форму, чи ні. Але я вважаю, що шкільна форма дисциплінує, крім того, „що дано одному — не дано другому”, тому це певна зрівнялівка у матеріальному аспекті.

Що ж стосується думки учнів, то більшість із них відповіли ствердно на питання, чи подобається носити форму:

— Я щодня у формі. Мені не роблять зауважень ні директор, ні завуч, ні інші вчителі. Форма стимулює до навчання, адже є учні, які носять джинси, різнобарвні футболки, але ж є школа і в ній є форма! Це — правило, — розповідає Владислав Кабанів, учень шостого класу школи-ліцею.

— В школу треба ходити в формі, а на дискотеку — як хочеш, — переконана учениця п’ятого класу школи-ліцею Марина Волохова.

— Навчальна форма — це дуже добре, адже всі діти можуть однаково вдягатися, тобто форма допомагає націлитися на навчання, до того ж об’єднує всіх гімназистів. Це наче велика сім’я! — засвідчила Ілона Рендак, випускниця 2006 року РУГ.

Думка щодо створення професійної лінії одягу для вчителів виникла відразу. Найбільше цікавило, як на це відреагують самі вчителі.

— Скажу точно, свою особистість можна виразити через форму у будь-якому випадку. І форма для вчителів — це цікаво, якщо вона матиме класичний вигляд, а колір обиратиме кожен учитель індивідуально, — відповіла вчитель української мови та літератури РУГ Оксана Минюк.

Ствердну відповідь дала і заступник директора з виховної роботи школи-ліцею Людмила Козакова:

— До класичної форми я ставлюсь однозначно позитивно. І якби в школі запровадили одяг для вчителів, я була б за цю ідею, тому що вчитель також повинен виглядати естетично.

— Я вважаю, що обмежувати учня та вчителя однаковими рамками не можна, — заперечив пан Нагорний.

Олена Ющук, вчитель початкових класів школи-ліцею, також не погодилася з формою для вчителів:

— Всі намагаються одягатися відповідно норм. А якщо зробити всіх однакового кольору це зрівняло б нас із учнями.

Що ж стосується думки учнів щодо „вчительської” форми, то вона не є також однозначною. Учень одинадцятого класу школи-ліцею Олександр Крупенко висловив позитивну точку зору:

— Мені до вподоби ваша пропозиція — тоді б ніхто не відрізнявся, було б простіше учням.

А ось учениця десятого класу РУГ Світлана Хомич заперечила:

— Мені б не сподобалося, якби вчителі ходили в однакових костюмах, це нецікаво. В нас усі вчителі дуже різні, і я вважаю, що їм не треба ходити всім однаково одягненими. Ми часто беремо з них приклад навіть у питаннях, що стосуються моди.

Мар’яна Торбун, учениця сьомого класу РУГ:

— Форма — це добре, не треба звечора думати, що вранці одягати. А для вчителів — це ще цікавіше! Вчителі — і всі в однаковому одязі! Прикольно!

Думки почуті різні, але матеріальне становище не кожної сім’ї може дозволити собі навіть шкільну форму, оскільки ціна костюма становить від 100 до 150 гривень. Тож для деяких дітей і шкільна форма є мрією...

А в світі це модно...

Шкільна форма є в багатьох країнах світу. Кожна нація пояснює її приналежність по-різному.

Наприклад, у США шкільна форма ще донедавна була атрибутом приватних і релігійних навчальних закладів, а нині її впроваджують у звичайних школах. Носіння форми обов’язкове у всіх школах міста Філадельфії. У Нью-Йорку приблизно в половині шкіл вимагають спеціального вбрання. У більшості шкіл країни учителі та батьки спільно визначають правила носіння форми: у деяких школах вона обов’язкова, у деяких є вільні від форми дні, а в інших дозволяють добровільно вибирати, носити форму чи ні.

У Японії шкільна форма вже впродовж кількох років є еталоном підліткової моди. Навіть у тих навчальних закладах, де немає суворих правил щодо форми, учні обирають вбрання дуже схоже на неї або носять форму інших шкіл.

В Англії майже всі учні повинні приходити на уроки в формі. До неї належать штани (спідниця), джемпер, жакет, вихідна і щоденна сорочки, спортивний костюм та костюми для гри в теніс, футбол т. і. Вартість повного комплекту становить від 300 до 700 фунтів.

Обов’язкова форма і в одній із найстаріших і найпрестижніших хлопчачих шкіл Англії — Ітоні. Учні цього закладу щодня одягають ітонський піджак (чорний фрак без фалд), чорний жилет, краватку, штани у вузеньку смужку, білу сорочку та старанно накрохмалений комірець. Майбутні джентльмени змушені приходити на уроки в костюмі, який у сучасному світі носять лише диригенти та метрдотелі.

Яна ЯЩУК

Рівне