Чому звільняють тих, хто вимагає свою зарплату?

В редакцію “Провінційки” звернувся Юрій Прокопчук, який проживає в смт. Мізоч Здолбунівського району, і донедавна працював на фірмі „Регіон” в місті Острог, з проханням допомогти. Чоловік пише, що 18 жовтня 2010 року його і ще двох хлопців із Здолбунова бригадир звільнив за те, що вони добивалися зарплати, яку на той час мали видати і яка неодноразово затримувалася, хоча, як пише пан Юрій, фірма гроші перераховує, чоловіки оформлені на роботу за трудовим договором.


„В мене було безвихідне становище, – жінка вагітна, перебуває в лікарні, а я вимагав своє зароблене і мене звільнили з роботи...” – пише Юрій Прокопчук.
Як розібратися у ситуації, у яку потрапив пан Юрій, пояснює юрист–консульт Міжнародного комітету захисту прав людей в Рівненській області Ліана Диновська:
- Згідно зі ст. 115 Кодексу Законів про працю України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. Якщо день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Також при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від роботодавця, проводиться в день звільнення. В разі невиплати з вини роботодавця належних сум працівникові у встановленні строки, роботодавець повинен виплатити працівникові його середній заробіток за у весь час затримки до дня фактичного розрахунку. В даному випадку необхідно звернутися до суду із заявою про виплату належної заробітної плати, також згідно зі ст. 235 КЗпП України, Юрій Прокопчук може вимагати поновлення на роботі, оскільки його звільнено без законної підстави. Грубо порушені пункти трудового договору, згідно з яким працював пан Юрій. Зважаючи на те, що дружина Юрія вагітна і перебуває у лікарні, роботодавець – фірма “Регіон” повинен відшкодувати моральну шкоду працівнику, так як порушення його законних прав призвели до моральних страждань і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя (ст. 237-1 КЗпП).

Вікторія РИЧКО,
Рівне.