Рівне:

Створення та просування сайтів

Танці на візках

Особливий погляд 18-лис, 2010, 14:179 Lobanovskiy 1 883
Подружжя Івана та Надії Сіваків привезли золоті медалі з чемпіонаті світу зі спортивних танців на візках. Змагання відбувалися у німецькому місті Ганновер. Вони зібрали спортсменів із Австрії, Білорусії, Ізраїлю, Китаю, Фінляндії, Росії, України, Італії, Мексики. Іван та Надія Сіваки на інвалідних візках танцювали латину. Танцювали так, що залишили позаду 12 пар, які виступали в цій же категорії, і стали чемпіонами світу.

Для спортсменів – це не перша перемога на змаганнях такого рівня, адже два роки тому вони виграли кубок світу, що відбувався в Нідерландах, а потім і чемпіонат світу, та нинішня медаль для цієї пари – не менш цінна.
“Кожен танець –маленька історія з життя. Скажімо, самба – це зустріч двох людей, румба – флірт, пасодобль - пристрасть, - пояснює Надія Сівак. – Ми виступали в категорії дует-латина, станцювали 5 танців програми, переповідаючи ці історії”.
Перед виступом і Іван, і Надія хвилювалися страшенно. Кажуть, коли виїжджали на паркет, здавалося, не бачать і не чують нічого. До того ж, Іван цього разу забув одягти хрестик, свій оберіг, тож переймався ще й цим. Побоювалися спортсмени і сильної конкуренції, адже з їхньої минулої поїздки минуло багато часу. Однак це не завадило перемогти. А вже після виступу емоції переповнювали, коли лунав гімн України.
“Разом із нами на паркет виходило шість пар. Тож, танцюючи, потрібно було виділитися, якось вразити суддів. Нашою родзинкою була й яскрава сукня красуні-партнерки, пластичність... Надія підморгувала суддям, а я для них показував Надію”, - жартує Іван.
Танцями на візках він почав займатися із 2006 року. Каже, підшуковував вид спорту, який би підійшов для нього, і натрапив в інтернеті на танці. Знайшов у Києві людей, які займалися цим, поїхав до них, і вже у столиці Іванові Сіваку допомогли підшукати і тренера Владиславу Костак, яка й досі займається зі спортсменом, і партнерку. “Це виявилося непросто, але можливо. Спочатку танцював із дівчиною, яка не була прикута до візка (такі пари виступають у категорії “комбі”), а потім зустрів Надію”, - згадує чоловік.
Він познайомився з майбутньою дружиною і партнеркою в таборі, де працював інструктором із техніки їзди на візках. Вона була ученицею Івана. Пізніше наважилася переїхати із Макіївки (Донецька область) на Рівненщину, до Івана. Відтоді вони разом.
“Коли запропонував Надії танцювати, вона, як і годиться для жінки, спочатку вагалася, а потім все ж погодилася”, - розповідає Іван Сівак.
До чемпіонату готувалися ретельно. По два-три рази на тиждень займалися із тренером в Рівненському обласному центрі інвалідів спорту “Інваспорт” і щодня – вдома. До останнього виступу для танцювальної пари майстри виготовили спеціальні візки, легші, ніж зазвичай, щоб краще танцювалося.
Нині ж тренер спортсменів Владислава Костак пишається парою і впевнена, що в них попереду чимало звершень.
“Із минулого чемпіонату світу, що відбувалися в Білорусії ми привезли доньку Даринку, тож цього разу поїхали за медаллю для неї”, - із усмішкою розповідає Надія Сівак.
Тетяна КУШНІРУК,
Рівне.
Схожі новини
Сайт безкоштовних оголошень Сайт безкоштовних оголошень Пакети з логотипом

Соц. мережі
Вгору