Кредити дешевшають

Спеціалісти говорять, що здешевлення кредитів відбулося завдяки “розмороженню” Нацбанком коштів. НБУ вирішив нарешті звільнити бодай 1% “заморожених” коштів, “з метою розширити ресурсні можливості комерційних банків для кредитування реального сектору економіки”. Таким чином було вивільнено близько 100 млн грн. Звісно, така сума не зможе помiтно розбалансувати валютний ринок, проте деяке здешевлення є.

Так, у Рівному банки на кілька відсотків понизили ставки за кредитами. Приміром торік у “Правексі” можна було взяти кредит під 14 відсотків річних, сьогодні він “коштує” 12. “Аваль” понизив ставку на один відсоток. Там кажуть, що кредитна система стабілізується, така тенденція зберігатиметься й надалі.

Проте, ніде правди діти, навіть зниження відсоткової ставки не надто покращує ситуацію. Адже зважаючи на вартість нерухомості, сплачувати кредит зможе далеко не кожен. Уявімо, що молода сім’я взяла у кредит двокімнатну квартиру за 20 тисяч доларів. Навіть за найнижчою відсотковою ставкою (12 відсотків) у рік молодятам доведеться сплачувати 2400 доларів, а це – 200 доларів щомісяця. А якщо взяти до уваги, що треба сплачувати ще й суму кредиту – це ще “плюс” 100-150 доларів в залежності від терміну кредитування (10-15 років).

Тобто лише у банк сім’я має щомісяця віддавати понад триста доларів. А жити за що? Та й чи багато молоді сьогодні заробляє такі гроші?

Щоправда, спеціально для молодих держава створила Фонд сприяння молодіжному житловому будівництву. Щороку кількість кредитів на будівництво чи придбання житла збільшується. Кредити надаються молодим сім’ям (до 35 років). Відтак більшає і кількість бажаючих отримати ці кредити. І якщо раніше молоді сім’ї ще могли дочекатися своєї черги, сьогодні це майже нереально. Звичайно ж, у Фонді пропонують різноманітні програми. Наприклад, житло у кредит на 30 років: ви сплачуєте невеликий перший внесок і чекаєте, доки збудують будинок, а виплачувати починаєте з моменту поселення. Але, це було актуально кілька років тому, коли “чекання” складало три-чотири роки. Зважаючи на розмір нинішніх черг на участь у цій програмі – чекати сім’ям доведеться довго. Ще одна програма – часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків. Тобто ви берете звичайний кредит у банку, а держава компенсує частину відсотків (наприклад 8 відсотків із 12-ти – ви платите всього чотири). Але тут є одне “але”. Банк вносить свої корективи: ви муситимете сплачувати нібито невеликий щомісячний внесок. Якщо підрахувати – за тих 15 років (на які надається цей вид кредиту) ви “переплатите” чималу суму.

Тому, поки що справді ефективної допомоги, з боку держави, молодь не має. Залишається сподіватися, що з часом і наша держава зможе забезпечити молодь хоча б доступними житловими кредитами, якщо вже житлом забезпечити не може.

Ольга ЛИХВА,
Рівне.