Рівне:

Створення та просування сайтів

Кольори українського прапору сьогодні знає увесь світ

Головна / Війна з московитами / Україна / Актуально 23-сер, 2023, 08:499 swet 1 690
 Після приходу більшовиків синьо-жовтий прапор опинився під суворою забороною в країні.
За його зберігання людей засуджували та вивозили до Сибіру. У СРСР використання чи навіть зберігання синьо-жовтого прапора вважалося злочином і суворо каралося.
Державний Прапор України – це частина нашої історії, нашої державності. Він є втіленням боротьби за самовизначення, це –історичне надбання народу, частка його етнокультури.
Під синьо-жовтим відбулося тричі проголошення Української державності: 1917, 1941 та 1990 року; і три сучасних революції: “на граніті” та обидва Майдани. Нині під цим стягом ведеться війна проти Росії.
Після провалу серпневого путчу ГКЧП у Москві національний прапор внесли до сесійної зали Верховної Ради України. Це сталося 23 серпня 1991 року, й саме до цієї події прив’язаний указ президента України «Про День державного прапора України». Українська національна традиція символічного відображення світу формувалася упродовж кількох тисячоліть. Ключем до розуміння як народного, так і релігійного її державного аспектів є її чільні символи – жовта і синя барви. За часів України-Руси державного прапора як такого ще не було. Існували лише князівські стяги. На рубежі ХІІІ-ХІV ст. з’явилися клиноподібні полотнища, на яких "здебільшого вживаним кольором був червоний, далі білий і блакитний, рідко жовтий". Слід додати, що використання жовтого та блакитного кольорів    (з різними тіньовими гамами) на прапорах України - Руси простежується від прийняття християнства. Згодом ці два кольори набувають значення державних.
Перші згадки об'єднання синього і жовтого кольору на офіційній символіці датовані 1256 роком – це був герб Львова. із зображенням жовтого лева на блакитному тлі, який місту подарував князь Данило Галицький.
Також золотий і синій кольори використовували на гербі Галицько-Волинського князівства. Данило Галицький, засновуючи на честь свого сина Лева місто Львів (перша згадка 1256 р.), подарував його жителям герб, на якому зображено золото-го лева на синьому тлі. А прапори зазвичай виготовлялися відповідно до, кольорів герба тієї чи іншої землі або країни.
Прапори козацтва
Наприкінці XVI ст. центри подій в українській історії з Галичини і Волині перемістився у Наддніпрянщину. Із заснуванням Запорозької Січі й виникненням козацтва як особливої верстви населення України збагатилися форма і кольори у системі військово-полкових, сотенних і морських похідних прапорів (корогов). Серед  козацьких прапорів найчастіше зустрічалися прямокутні й трапецієподібні полотнища. Безсумнівно, тоді ж з’явились нові прапорні кольори, зокрема малиновий, який, мабуть, видозмінився з червоного кольору київської землі. Малиновий колір став основним у запорозьких козаків. Головними стягами у XVII ст. були переважно червоно-малинові із зображенням архістратига Михаїла, а також герба гетьмана. Свої прапори мали полки, а також запорозькі курені. У козаків були корогви різних кольорів: жовті, сині, зелені та ін.
 Гетьманщина
У середині XVII ст., набувають поширення блакитні (сині) полотнища із полотнища із золотими чи жовтими зображеннями хрестів та інших знаків. З часів козаччини жовто-блакитне поєднання кольорів поступово починає  домінувати на українських корогвах, прапорах та клейнодах, однак тоді ще не вдалося досягти єдності щодо прапора.Упродовж XVIII ст.  тривала уніфікація кольорів і зображень на стягах козацьких полків. Синьо - жовтікозацькі знамена зображені на картині "Запорожці пишуть листа турецькому султанові" І. Рєпіна,  консультантом якого був Д. Яворницький та на знаменитому полотні М. Івасюка "В’їзд Богдана Хмельницького в Київ у 1649 році".
  Оформлення національних кольорів
 Синьо-жовті поєднання отримали логічне оформлення як національні кольори  українського народу в Новітні часи (ХІХ і ХХ ст.).Після того, як перервалася  своєрідна традиція козацької символіки, тривалий час в Україні, що перебувала  у складі Російської імперії, питання про національні символи не порушували. Першу спробу створити жовто-блакитний прапор із двох горизонтальних смуг приблизно такої форми, як тепер здійснила Головна Руська рада, яка почала боротьбу за відродження української нації. У червні 1848 року на міській ратуші Львова вперше замайорів жовто-блакитний прапор. Започатковану ідею підхопили різні спортивно-просвітянські організації, зокрема відомі в усьому слов’янському світі так звані "Соколи". Для проведення першого крайового зльоту у Львові (1910) спеціально було виготовлено жовто-блакитний прапор. Відтоді й починається широк використання прапора – спершу на західноукраїнських землях, а згодом і на  Лівобережній Україні.
Особливого розмаху ці процеси набули під час святкування 100-літнього ювілею від дня народження Т.Г. Шевченка. Жовтоблакитні прапори супроводжували урочистості не лише в Україні (як Правобережній, так і Лівобережній),  а й у Москві, Петербурзі, Оренбурзі, Омську, Відні, Празі, Варшаві, Кракові та інших містах. Поштовхом до поширення жовто-блакитної символіки стала Лютнева революція 1917 р. в Росії, після якої  національно-визвольний рух   вийшов на новий рівень.
22 березня 1918 року Центральна Рада ухвалила Закон про Державний прапор  республіки, затвердивши жовто-блакитний прапор символом Української символом Української Народної Республіки. 13 листопада 1918 року синьо-жовтий прапор став і державним символом  став і державним символом ЗУНР. Під цим прапором населення Західної  України зустрічало Червону Армію у вересні 1939 року.
 17 березня 1917 року було проголошено про організацію Центральної Ради, з цього часу в Києві починають публічно на державному рівні з'являтися українські синьо-жовті прапори. Перший Президент України Михайло Грушевський затвердив таке поєднання кольорів як офіційний прапор країни.
Під цим прапором ішли в бій українські юнаки під Крутами проти російських більшовиків та бійці Української Галицької армії, як під час Українсько-польської війни, так і на антибільшовицькому фронті, оскільки синьо-жовтим був і прапор Західно-Української Народної Республіки.
Після повалення Гетьманату в грудні 1918 уряд УНР затвердив теперішню послідовність смуг. За однією версією, синій на прапорі символізує небо, а жовтий – колосся пшениці. За іншою, це символи двох головних стихій природи: води та вогню. З релігійного погляду, жовтий уособлює Творця, а блакитний – усе земне. 
Державний прапор України –національний синьо - жовтий стяг
 18 вересня 1991 року президія Верховної ради постановою "Про прапор України" надала синьо-жовтому прапору статус офіційної символіки країни. 28 січня 1992-го парламент ухвалив постанову "Про затвердження Державним прапором України Національного прапора".

В Україні свято встановлене згідно з указом президента Леоніда Кучми "Про День Державного прапора України" від 23 серпня 2004 року. У 2009 році Президент Віктор Ющенко вніс до Указу зміни, заснувавши щорічну офіційну церемонію підняття прапора 23 серпня по всій Україні.

 У Мар’їнівці спеціально до 30-річчя незалежності України був створений арт-комплекс “Географічний центр – серце України”, де за участі президента Володимира Зеленського Державний прапор України підняли у географічному центрі України – селі Мар’янівка Черкаської області.
 Під час церемонії підняття 52-метрового прапора пролунав Державний гімн України у виконанні оркестру, потім пролунало 10 святкових залпів.
Як переслідували українців за демонстрацію державного прапору України
Після приходу більшовиків синьо-жовтий прапор опинився під суворою забороною. За його зберігання людей засуджували та вивозили до Сибіру. У СРСР використання чи навіть зберігання синьо-жовтого прапора вважалося злочином і суворо каралося. У списку КДБ за 1950-1980-ті роки регулярно повідомляли про вивішування стягу в населених пунктах України. В архівах КДБ дослідники знайшли документи, які підтверджують такі факти. Наприклад, у листопаді 1953 року в селі Перерісль Івано-Франківської (тоді Станіславської) області виявили «жовто-синій прапор». Про долю тих, у кого знайшли національну символіку, нічого не відомо, їх просто не стало.
1966 рік: жовто-блакитний прапор над радянським Києвом
Віктор Кукса і Георгій Москаленко 1966 року вивісили український прапор над тодішнім інститутом народного господарства у Києві
 4 травня 1966-го КДБ УРСР розпочав слідство у резонансній справі, про яку ще довго перешіптувалися люди, і яка злякала керівну верхівку республіки. Адже в святковий день 1 травня над столицею замайорів жовто-блакитний прапор – на даху Київського інституту народного господарства. Ніколи раніше в червоному Києві такого не було. Документ із Володимирської, 33 негайно поклали на стіл керівникові України Петру Шелесту. Той узяв справу на особистий контроль.
Слідчі шукали "злочинця", не здогадуючись, що насправді прапороносців двоє. Саме так, "прапор українських буржуазних націоналістів" встановили 26-річний електрозварник Віктор Кукса і 28-річний слюсар-сантехнік Георгій Москаленко.
На прапорі Георгій вивів чорнилом друкованими літерами: "Ще не вмерла УКРАЇНА, ще її не вбито!". Тризуб хлопці скопіювали з грошей УНР – вирізали з чорної матерії і нашили на полотнище.
Дев’ять місяців шукали "злочинців". Кадебісти мали єдину зачіпку – напис на прапорі. Весь інститут перевіряли за почерками. Робили це непомітно, під виглядом необхідності заповнити якісь документи.
Наприклад, Георгія Москаленка викликали до військкомату і попросили заповнити анкету для виїзду за кордон. Обов’язково друкованими літерами! Чоловік здивувався, бо ніхто його в зарубіжжя не відряджав. Та й до чого тут військкомат? Але анкету заповнив – і попався. Георгія та Віктора заарештували 21 лютого 1967 року. Їм інкримінували традиційні звинувачення на той час: частину 1 статті 62 Кримінального кодексу УРСР ("антирадянська агітація і пропаганда"), а також статтю 222 ("незаконне носіння холодної та вогнепальної зброї"). Зброєю вважали кухонний ніж, яким Кукса зрізав червоний прапор, та самопал, яким Москаленко мав подати сигнал товаришу в разі небезпеки. Рішення Київського обласного суду, ухвалене на закритому засіданні 31 травня 1967 року, не відрізнялося логікою. Віктор, який вивішував прапор, отримав два роки, а Георгій, який лише прикривав друга, – три. Покарання вони відбували у таборі суворого режиму №11 у селищі Явас (Мордовія). І лише у 2007 році із Віктора Кукси та Георгія Москаленка суд зняв останні звинувачення.
Сміливців реабілітували тільки після розвалу СРСР. А 18 серпня 2006 року – через 40 років після вчинку! – їх нагородили орденами "За мужність" І ступеня. На корпусі Національного економічного університету імені Вадима Гетьмана (колишній "нархоз") встановили бронзову дошку, яка нагадує про легендарну подію, що відбулася тут у ніч проти 1 травня 1966 року.
30 грудня 1967 року в Дніпропетровську на центральному проспекті невідомі вивісили синьо-жовтий прапор, на древку олівцем був намальований тризуб і зроблений надпис: «Ще не вмерла Україна і воля і слава. 20 листопада 50 років УНР, 22 січня 1918 року — проголошення незалежності України».
Суворішим стало покарання за будь-який прояв національної свідомості за часів Брежнєва. 22 січня 1973 року в Чорткові (Тернопільська область) Володимир Мармус із вісьмома товаришами вивісили чотири національних прапори. У вересні того ж року Мармус був засуджений до 6 років позбавлення волі в колонії суворого режиму з наступним засланням на 5 років.
21 лютого 1976 року жовто-блакитний прапор з'явився на Хрещатику на даху будинку №21.
22 липня 1976 року в Монреалі на XXI Олімпійських іграх під час змагань гандбольних команд СРСР і Румунії студент із Торонто Любомир Шух вимахував українським прапором, за що був видалений з арени. Речник Організаційного комітету Олімпійських ігор пояснив, що дії студента мали ознаки політичного протесту, а "потенційно небезпечний" прапор "міг призвести до заворушень".
27 липня 1976 року там-таки під час півфіналу з футболу між збірними НДР і СРСР, у складі якої переважали гравці з київського "Динамо", 150 українців вивісили плакат із надписом: "Свобода Україні!". У другому таймі 20-річний Данило Мигаль із Тандер-Бей (Онтаріо) вибіг на поле у вишиванці та із синьо-жовтим прапором, вигукуючи слова "Свобода Україні!" і танцюючи гопака. Акція тривала 15 секунд, після чого поліція вивела його зі стадіону.
Та процес розпаду радянської тоталітарної машини був невідворотнім. А з початком перебудови й пожвавленням національного руху в Україні синьо-жовті прапори почали з’являтися на громадських заходах. У 1989 році мітинг пам’яті Чорнобильської трагедії у Львові проходив під національним прапором. Того ж року жовто-блакитний прапор підняли в Києві на закритті Шевченківського свята.
Невдовзі у Львові, Тернополі, Рівному, Луцьку жовто-блакитний прапор встановили над міськими радами, які самостійно ухвалювали відповідне рішення. Фактично, це засвідчувало майбутню зміну влади. Першим містом не із західного регіону, де міська рада вивісила національний прапор, став Житомир (13 червня 1990 року). Майже щоночі прапор зривали. Потім з’ясувалося, що це робила міліція на вимогу обкому КПСС. Але прапор вивішували знову й знову, зрештою, організувавши власну охорону.
Київ став дев’ятим містом України в 1990 році, над яким підняли жовто-блакитний прапор. А вже після провалу серпневого путчу ГКЧП у Москві національний прапор внесли до сесійної зали Верховної Ради України. Це сталося 23 серпня 1991 року, й саме до цієї події прив’язаний указ президента України «Про День державного прапора України»
Відтоді жовто-блакитний прапор став державним, і важко було уявити, що в новітній історії України повторяться страшні факти переслідування українців через державну символіку. Але на початку військової агресії на Донбасі за український прапор чи жовто-блакитні кольори почали вбивати.
Київський руфер Mustang Wanted Вранці 20 серпня 2014–го український   хлопець у розпал боїв на Донбасі розфарбував зірку сталінської висотки на Котельницькій набережній у блакитний колір, а на шпилі повісив український прапор О 7–й ранку про наш стяг над російською столицею гуділо пів світу.
Інформацію підхопили чи не всі місцеві ЗМІ, а згодом і безліч іноземних. Активно обговорювали інцидент і користувачі соцмереж. Навіть колишній Президент нашої держави Петро Порошенко відреагував: подякував за прекрасний подарунок до Дня Незалежності.
Ми часто бачимо, як поряд з синьо-жовтим прапором на різних маршах, демонстраціях українці використовують і червоно-чорний прапор. Адже саме під такими полотнищами українські націоналісти відстоювали свою незалежність та боронили свою землю. Чорний колір символізує українську землю, а червоний — кров борців пролиту на неї в боротьбі за свободу та незалежність України. Кольори червоний і чорний дуже часто використовувалися в українській історії, їх можна було побачити на одязі, на крашанках, всі ми знаємо пісню коли мама вишила синові в дорогу рушник червоними і чорними нитками, а також на сорочках-вишиванках переважають саме такі кольори.
Такі ідеологічні кольори червоний і чорний використовувались Українськими Січовими стрільцями під час Першої світової війни. Вони вишивали собі червоним і чорним одяг та співали пісні про червоне і чорне. Інколи цей прапор підіймали солдати УПА, але здебільшого вони ходили в бій з жовто-синіми прапорами. Хоча, історія червоно-чорного прапора як символу боротьби за волю України ще давніша. На знаменитій картині Іллі Рєпіна «Козаки пишуть листа турецькому султану» видно аж два древка зі згорнутими полотнищами. Оскільки Рєпіна консультував найвідоміший козакознавець України Дмитро Яворницький, то навряд чи тут мала місце помилка або випадковість, а отже, козаки й справді використовували червоно-чорні прапори у своїх походах.
Якщо синьо-жовтий прапор символізує державність, українську соборність, то червоно-чорний прапор є українсько-революційним прапором. І він символізує боротьбу, опір, несприйняття поневолення і боротьбу та рух вперед. Так було завжди в нашій історії, цю естафету і сьогодні продовжують українці у боротьбі проти російських агресорів, піднявши боротьбу на вищий небаченої звитяги рівень. 
Сьогодні український прапор по новому замайорів на світовій арені, як стяг незламної держави, що змінює світ.

Факти про український прапор, які ви не знали! - YouTube

Юрій Шухевич про синьо-жовтий і червоно-чорний прапори - YouTube


Світлана КОТОК
Схожі новини
Сайт безкоштовних оголошень Сайт безкоштовних оголошень Пакети з логотипом

Соц. мережі
Вгору