Традиційно на восьмий день після свята Різдва Христового відзначається велике свято – Обрізання Господнє.
Щороку 14 січня християни східного обряду відзначають Обрізання Господнє. Цей священний день вважається великим святом й традиційно настає на восьмий день після свята Різдва Христового. Тиждень після народження Ісуса Христа, за місцевими традиціями, необхідно було здійснити акт обрізання немовляти, як того й побажали ангели ще до його зачаття в утробі Діви Марії. Обряд обрізання був встановлений для всіх немовлят чоловічої статі. Він означав приналежність до народу, обраного Богом, через Авраама, з яким Бог Живий заключив вічний завіт. Вважалося, що хлопчик, який не пройшов цю процедуру, не належить до Єдиного Бога і Творця, не гідний до нього звертатися та є іновірцем. Старозавітне обрізання було прообразом християнського хрещення у воді.
Щороку 14 січня християни східного обряду відзначають Обрізання Господнє. Цей священний день вважається великим святом й традиційно настає на восьмий день після свята Різдва Христового. Тиждень після народження Ісуса Христа, за місцевими традиціями, необхідно було здійснити акт обрізання немовляти, як того й побажали ангели ще до його зачаття в утробі Діви Марії. Обряд обрізання був встановлений для всіх немовлят чоловічої статі. Він означав приналежність до народу, обраного Богом, через Авраама, з яким Бог Живий заключив вічний завіт. Вважалося, що хлопчик, який не пройшов цю процедуру, не належить до Єдиного Бога і Творця, не гідний до нього звертатися та є іновірцем. Старозавітне обрізання було прообразом християнського хрещення у воді.
Свято Обрізання Господнього має глибинний сенс і символічне значення. Насправді Сину Божому не потрібна була процедура усічення крайньої плоті, оскільки, хоч він і був людиною, проте безгрішною і святою. Пішовши на цей обряд Ісус показав людям своє смирення, адже він прийшов як Спаситель для виконання морального закону. Він на власному прикладі показав свою духовну близькість для кожного віруючого. Свято Обрізання для християн важливе, зокрема, тим, що всупереч багатьом судженням, здійснення Ісусом цього обряду доводить його приналежність до роду людського та до того, що він був чоловічої статі, а обряди, які призначалися для іудеїв, були здійснені і над Спасителем.
Православні християни благочестиво визнають за іудеями право богообраності, тому вони з благоговінням відзначають свято Обрізання Господнього. Перші апостоли і християни, які походили з іудеїв, також були обрізані. Згідно з Писанням, обрізання Господнє було для стародавніх іудеїв приналежністю до богообраного народу. Цей ритуал був встановлений для всіх єврейських немовлят чоловічої статі на знак Завіту Бога з праотцем Авраамом і єврейським народом. У той час кожен необрізаний не був присвячений Богу і вважався іновірним. В давнину людину охарактеризовували одним словом «необрізаний», або народ чи плем’я – «необрізані», в якому було все сказано і закладений глибокий сенс.
Православні християни благочестиво визнають за іудеями право богообраності, тому вони з благоговінням відзначають свято Обрізання Господнього. Перші апостоли і християни, які походили з іудеїв, також були обрізані. Згідно з Писанням, обрізання Господнє було для стародавніх іудеїв приналежністю до богообраного народу. Цей ритуал був встановлений для всіх єврейських немовлят чоловічої статі на знак Завіту Бога з праотцем Авраамом і єврейським народом. У той час кожен необрізаний не був присвячений Богу і вважався іновірним. В давнину людину охарактеризовували одним словом «необрізаний», або народ чи плем’я – «необрізані», в якому було все сказано і закладений глибокий сенс.
А Новий заповіт закликає обрізати свої серця, гордість, характер і похоті. Бо "...для Бога нема ні юдея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловіка і жінки; бо всі ви - одне в Христі Ісусі". Свято Обрізання нагадує вірянам, що вони увійшли в Новий Завіт з Богом, прийнявши обрізання "нерукотворне", тобто відсікання гріхів, пристрастей і похоті. «обрізані обрізанням нерукотворним, скинувши людське тіло гріховне в Христовім обрізанні» ( Кол 2: 11). 11 У ньому ви були й обрізані обрізанням нерукотворним, коли ви з себе скинули це смертне тіло, – обрізанням Христовим. У Новому Завіті обряд обрізання поступився місцем таїнству Хрещення водою і Духом, заснованому Спасителем. В Старому Заповіті - релігійний обряд обрізання вимагалося від усіх нащадків Авраама на знак завіту, укладеного Богом із ним (Буття 17:9-14; Дії 7:8). Закон Мойсея повторив цю вимогу (Левіти 12:2-3), і євреї протягом століть продовжували практикувати обрізання (Ісуса Навина 5:2-3; Луки 1:59; Дії 16:3; Филип’янам 3:5). 8 І дам Я тобі та потомству твоєму по тобі землю скитання твого, увесь Край ханаанський, на вічне володіння, і Я буду їм Богом. 9 І сказав Авраамові Бог: А ти заповіта Мого стерегтимеш, ти й потомство твої по тобі в їхніх поколіннях. 10 То Мій заповіт, що його ви виконувать будете, поміж Мною й поміж вами, і поміж потомством твоїм по тобі: нехай кожен чоловічої статі буде обрізаний у вас. 11 І будете ви обрізані на тілі крайньої плоті вашої, і стане це знаком заповіту поміж Мною й поміж вами. 12 А кожен чоловічої статі восьмиденний у вас буде обрізаний у всіх ваших поколіннях, як народжений дому, так і куплений за срібло з-поміж чужоплемінних, що він не з потомства твого. 13 Щодо обрізання, нехай буде обрізаний уроджений дому твого й куплений за срібло твоє, і буде Мій заповіт на вашім тілі заповітом вічним. 14 А необрізаний чоловічої статі, що не буде обрізаний на тілі своєї крайньої плоті, то стята буде душа та з народу свого, він зірвав заповіта Мого! Буття 17:8-14
А от апостол Павло вже в посланні до Римлян-язичників каже Юдеєві не поможе саме обрізання
"25 Обрізання корисне, коли виконуєш Закона; а коли ти переступник Закону, то обрізання твоє стало необрізанням. 26 Отож, коли необрізаний зберігає постанови Закону, то чи не порахується його необрізання за обрізання? 27 І необрізаний з природи, виконуючи Закона, чи не осудить тебе, переступника Закону з Писанням і обрізанням? 28 Бо не той юдей, що є ним назовні, і не то обрізання, що назовні на тілі, 29 але той, що є юдей потаємно, духово, і обрізання — серця духом, а не за буквою; і йому похвала не від людей, а від Бога. Юдеї й погани однаково грішні 3Отож, що має більшого юдей, або яка користь від обрізання?"
"25 Обрізання корисне, коли виконуєш Закона; а коли ти переступник Закону, то обрізання твоє стало необрізанням. 26 Отож, коли необрізаний зберігає постанови Закону, то чи не порахується його необрізання за обрізання? 27 І необрізаний з природи, виконуючи Закона, чи не осудить тебе, переступника Закону з Писанням і обрізанням? 28 Бо не той юдей, що є ним назовні, і не то обрізання, що назовні на тілі, 29 але той, що є юдей потаємно, духово, і обрізання — серця духом, а не за буквою; і йому похвала не від людей, а від Бога. Юдеї й погани однаково грішні 3Отож, що має більшого юдей, або яка користь від обрізання?"
Новозавітні християни вже не підпадають під дію Старого Завіту, та обрізання більше не потрібне. Про це йдеться в ряді новозавітних уривків, серед яких Дії 15; Галатам 2:1-3; 5:1-11; 6:11-16; 1 Коринтянам 7:17-20; Колосянам 2:8-12 і Филип’янам 3:1-3. Як проголошується в цих уривках, звільнення від наших гріхів – це результат віри у Христа; спасає здійснений Ним подвиг на хресті, а не дотримання зовнішнього обряду. Навіть Закон визнавав, що самого обрізання недостатньо, щоб догодити Богові, Який вказав на необхідність «обрізати» серця (Второзаконня 10:16; пор. з Римлянам 2:29). Учинки тіла марні у спасінні (див. Галатам 2:16).
Язичники, як і завжди, і собі справляли щось у це свято, щоб поприймати участь (пошаманить). Бо у них причина майже не щодня. Вони кадили, брязкали, витанцьовували. У ніч на 14 січня дівчата ворожать, не знаючи, або забуваючи, що ворожбитство тяжкий гріх, за який прийдеться колись комусь відповісти. Це все запозичено із язичницьких культів.
Разом з тим, цього дня за тим же юліанським календарем настає Новий рік, який в Україні називають Старим Новим роком. У давнину у слов’ян, як і в багатьох землеробських народів Європи, рік розпочинався навесні. Водночас цього дня вшановується пам’ять одного з найвідоміших святих – Василія Великого, архієпископа Кесарії Каппадокійської в Малій Азії, великого законодавця чернечого життя, одного з Отців Церкви, який жив у ІV столітті. Саме Василію приписується винайдення іконостасу, він є автором тексту літургії Василія Великого та автором молитов, численних проповідей і листів у православ'ї.
На сьогодні ключовим є принцип «обрізання» серця. Тому святий первомученик Степан робить закид членам синедріону: “Ви, твердошиї та необрізані серцем і вухом! Ви завжди противитеся Духові Святому” (Ді. 7, 51)
І Старий і Новий Заповіти говорять про обрізання та про євреїв, як народу вибраного в Бога. Разом з тим, апостол Павло, який називав себе апостолом язичників в "Посланні До римлян", які були заможні, але необтесані і відсталими в релігійних питаннях, бо поклонялися Пантеону неіснуючих богів (Це гарно показано у фільмі «Помпеї», коли у 79 році вже нашої ери, саме при поширенні Християнства, Помпеї ганебно впали, внаслідок виверження вулкана Везувій 24 серпня 79 року.) То він все-таки євреїв називає природніми галузками, а поган, язичників – такими, що приколізувалися на місце тих, які відломилися.
«17 Коли ж деякі з галузок відломилися, а ти, бувши дике оливне дерево, прищепився між них і став спільником товщу оливного кореня, 18 то не вихваляйся перед галузками; а коли вихваляєшся, то знай, що не ти носиш кореня, але корінь тебе. 19 Отже скажеш: Галузки відломилися, щоб я прищепився. 20 Добре. Вони відломились невірством, а ти тримаєшся вірою; не величайся, але бійся. 21 Бо коли Бог природних галузок не пожалував, то Він і тебе не пожалує! 22 Отже, бач добрість і суворість Божу, на відпалих суворість, а на тебе добрість Божа, коли перебудеш у добрості, коли ж ні, то й ти будеш відтятий. 23 Та й вони, коли не зостануться в невірстві, прищепляться, бо має Бог силу їх знов прищепити. 24 Бо коли ти відтятий з оливки, дикої з природи, і проти природи защеплений до доброї оливки, то скільки ж більше ті, що природні, прищепляться до своєї власної оливки? 25 Бо не хочу я, браття, щоб ви не знали цієї таємниці, щоб не були ви високої думки про себе, що жорстокість сталась Ізраїлеві почасти, аж поки не ввійде повне число поган, 26 і так увесь Ізраїль спасеться».
До Римлян 11:17-26 Про це ж ще застерігає і Ісая за 700 років до н.е. "33 Ось Господь, Бог Саваот відтинає галузки застрашальною силою, і найвищі поставою будуть постинані, а високі будуть понижені". Ісая 10:33
Також Апостол Павло каже, що «для Бога нема юдея ані грека, нема невільника ні вільного, немає ні чоловіка ані жінки, бо всі ви одно у Христі Ісусі».
Яка ж нині доля традиції обрізання? В наші дні брізання або кругове висічення крайньої плоті - як правило, роблять не лише іудеї та араби, а й з косметологічною метою або за медичними показами, але традиція пішла саме від вищевикладеної історії...
